19-20 жовтня 2023 року на факультеті здоров’я та фізичного виховання ДВНЗ «Ужгородський національний університет» проходила III Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Професійні компетентності фахівців фізичної терапії та ерготерапії: інноваційні підходи».

Організатором заходу стала кафедра фізичної терапії, реабілітації, спеціальної та інклюзивної освіти.

Завідувач кафедри, кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент Ярослав Філак супроводжував її хід.

Із вступним словом до учасників конференції звернувся проректор з наукової роботи, доктор медичних наук, професор Іван Миронюк, який наголосив на важливості проблеми, що винесена для дискусії, та побажав успіхів.

Декан факультету здоров’я та фізичного виховання, кандидат педагогічних наук, доцент Едуард Сивохоп, закцентував увагу на актуальності теми конференції й закликав присутніх до плідної роботи. Учасники конференції ‒ науково-педагогічні та практичні працівники, здобувачі вищої освіти різних регіонів України: Харківської державної академії фізичної культури, Київського університету імені Бориса Грінченка, Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського, Сумського державного педагогічного університету ім. А. С.Макаренка, Волинського національного університету імені Лесі Українки, Національного університету фізичного виховання і спорту України, Національного університету водного господарства та природокористування Навчально-наукового інституту охорони здоров’я м. Рівне, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, лікарі-терапевти, реабілітологи.

Взяли участь окремі закордонні установи ‒ Копенгаген (Данія), Міхайловце (Словаччина). Розглянуто низку питань щодо сучасних підходів до професійної підготовки майбутніх фахівців з терапії та реабілітації, ерготерапії; мультидисциплінарної взаємодії спеціалістів при реабілітації осіб в умовах війни.

Логічним завершенням стала дискусія з означеної проблеми на пленарному та секційних засіданнях.

Дякуємо всім учасникам III Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Професійні компетентності фахівців фізичної терапії та ерготерапії: інноваційні підходи». У цей складний час наукова спільнота та лікарі-реабілітологи створюють єдиний медико-психологічний простір для надання послуг людям різної вікової категорії.

Світлана Стеблюк, заступник декана з наукової роботи факультету здоров’я та фізичного виховання

Автор фото -Коаліція шкільного харчування

18— 19 жовтня відбувся Перший глобальний саміт Коаліції шкільного харчування (далі — Коаліція), у якому від України взяли участь заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків, заступник міністра охорони здоров’я Ігор Кузін та голова правління ГО «Національна асоціація громадського харчування» й керівник проєктного офісу Реформи шкільного харчування Орест Степаняк.

Вони презентували делегатам із понад 90 країн успіхи реформи системи харчування в закладах освіти в Україні. Водночас на полях саміту були проведені переговори з представниками міжнародних організацій та урядів інших країн, які впроваджують національні реформи шкільного харчування.

Наступним кроком для України стане членство в Коаліції. Реформа шкільного харчування розпочалася в Україні ще у 2020 році за ініціативи першої леді Олени Зеленської. Навіть попри повномасштабну війну, за три роки вдалося створити дієвий механізм, який дозволяє кожному освітньому закладу в Україні якісно змінити підходи до харчування учнів.

Про це під час виступу на саміті розповів Ігор Кузін, заступник міністра охорони здоров’я — головний державний санітарний лікар. «Україна поділяє філософію і цінності, які об'єднали багатьох партнерів та уряди понад 90 країн навколо однієї мети: покращення якості та зміцнення системи шкільного харчування. Навіть в умовах повномасштабної війни ми працюємо над посиленням системи контролю якості, модернізацією інфраструктури, підготовки технологічних карт страв. Ці кроки дають змогу формувати культуру здорового харчування, починаючи з кожної окремої громади, адже реформа шкільного харчування — це насамперед питання здоров’я наших дітей та майбутнього здоров’я цілої нації. Україна має досвід реформування шкільного харчування в умовах надзвичайної ситуації та роботи на прифронтових територіях і готова поділитися ним з учасниками Коаліції. Тому участь у саміті для представників міжурядової делегації від України — це можливість обмінятися досвідом і мобілізувати нові ресурси та можливості під час наступних етапів реформування системи шкільного харчування», — сказав Ігор Кузін.

В Україні затверджено нові нормативи і регламенти, змінений Порядок організації харчування в закладах освіти й дитячих закладах оздоровлення та відпочинку. Крім того, розроблено три технологічні моделі організації харчування в закладах освіти. Кожна школа обирає зручну для себе модель, яка допоможе забезпечити всім дітям рівний доступ до якісної їжі. «Якісне харчування в школі — це запорука здоровʼя, активності й успішності в навчанні учнівства, а також внесок у їхнє майбутнє, адже навички здорового харчування закладають з дитинства.

Проте ми розуміємо, що зміна харчування в школі — це, безумовно, важливо, але лише один аспект виховання здорових громадян. Тому в стандарт освіти Нової української школи закладено навчання навичок здорового харчування. Зокрема, через вивчення предметів та інтегрованих курсів соціальної здоровʼязбережувальної освітньої галузі учнівство дізнається, як відрізняти шкідливі й корисні продукти, скільки потрібно їсти, щоби бути здоровими та фізично активними, чим можна замінити дуже смачні, але шкідливі продукти тощо. І, звісно, школи намагаються залучити батьків, заохочуючи їх дотримуватися системи здорового харчування вдома.

Ми вдячні міжнародним партнерам, які допомагають Україні поліпшувати харчування в школах і популяризувати цю тему серед учительства і батьківства. Потужна підтримка і досвід міжнародної спільноти дають Україні змогу навіть в умовах війни продовжувати реформу, не зупиняти роботу із забезпечення дітей здоровим харчуванням та прищеплювати корисні навички.

Тільки така комплексна робота здатна виховати громадян, які відповідально ставляться до свого харчування й передаватимуть такі життєві принципи вже своїм дітям», — сказав заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків. За підтримки міжнародних партнерів триває створення кулінарних хабів у Київській, Одеській, Полтавській та Тернопільській областях, де навчаються кухарі-тренери, які згодом передаватимуть здобуті знання і навички колегам у регіонах. 1000 кухарів уже пройшли навчання, ще 600 — планують зробити це до кінця року. У Бучі будують фабрику-кухню, у якій готуватимуть їжу для освітніх закладів місцевих громад.

Цей проєкт втілюється в межах реформи шкільного харчування, ініційованої першою леді Оленою Зеленською, та фінансується американським фондом «The Howard G Buffett Foundation».

Наша країна ще не долучилася до Коаліції шкільного харчування, але ми маємо спільні цінності з країнами-учасницями, а участь у саміті — ще одне підтвердження серйозних намірів.

«Приємно усвідомлювати, що засади, на яких ми будували нашу роботу в Україні ще з 2020 року, повністю збігаються зі стратегією глобальної Коаліції, — зазначив Орест Степаняк, голова правління ГО "Національна асоціація громадського харчування". — Тож ми маємо можливість долучитися до міжнародної спільноти однодумців». За його словами, попри повномасштабну війну та її наслідки наша країна змогла досягти значних результатів у «перезавантаженні» організації харчування в закладах освіти.

«Під час презентації наших напрацювань на саміті ми отримали велику кількість схвальних відгуків, — розповів Орест Степаняк. — Колеги з інших країн були вражені масштабами проведеної роботи, системністю та інноваційністю підходу до змін і нашими планами».

Для їхнього успішного втілення співпраця з міжнародними організаціями та вступ до Коаліції шкільного харчування в майбутньому є необхідним та важливим кроком. «Для нас це можливість залучити профільну експертизу, зокрема у нових для нас напрямах, як-от: робота з локальними виробниками харчових продуктів та підвищення нашої ефективності в тих напрямах, в яких ми зараз активно працюємо», — наголосив Орест Степаняк.

Водночас, зазначив голова правління ГО «Національна асоціація громадського харчування», ми вже маємо власний успішний досвід, який може стати в пригоді іншим.

Крім того, участь України в Коаліції та налагодження контактів з міжнародною спільнотою сприятиме залученню Україною фінансової підтримки для основних напрямів реформи: забезпечення безоплатним харчуванням ширших категорій дітей, пришвидшення модернізації інфраструктури кухонь та їдалень шкіл і закладів дошкільної освіти.

Довідково:

Майже 370 мільйонів школярів у всьому світі втратили доступ до щоденного обіду внаслідок пандемії COVID-19. У відповідь на виклики пандемії у 2021 році була створена Коаліція шкільного харчування (School Meals Coalition). За два роки до Коаліції долучилися понад 90 країн.

Вона дозволяє об’єднати зусилля урядів, недержавних організацій, дослідницьких установ і профільних структур та сприяти відновленню системи шкільного харчування в країнах-учасницях. Глобальна мета Коаліції — до 2030 року забезпечити кожній дитині можливість щодня отримувати здоровий поживний обід у школі.

Організацію діяльності та управління Коаліцією здійснює Всесвітня продовольча програма ООН (UN WFP).

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

ГО «Українська Волонтерська Служба» спільно з ГО «Рух Олександра Педана "JuniorS"» за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Міністерства освіти і науки та Міністерства молоді та спорту ініціювала новий проєкт, що сприятиме обізнаності про важливість волонтерської діяльності. «Шкільний урок волонтерства» — ініціатива, що покликана надихнути підлітків займатися волонтерством.

У межах проєкту у школах організовуватимуть заняття, на яких досвідчені активісти та вчителі розкажуть, як маленькими кроками досягти значних результатів, та поділяться інструментами, що допоможуть школярам долучитися до волонтерського руху.

«В умовах війни кожен із нас намагається робити все, аби бути корисним. Для дітей, особливо підлітків, дуже важливо також знайти сферу, де вони б могли проявити себе, відчути власну силу та причетність. І волонтерство — один із таких інструментів. Крім цього, завдяки волонтерству можна будувати нові знайомства та навіть запобігати появі тривожності, що є дуже актуальним для українців сьогодні», — зазначив Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України.

За даними U-Report, з початку 2022 року понад 43% опитаних школярів вже долучилися до активної допомоги. 90% опитаних підлітків хочуть бути корисними для України, зокрема і як волонтери.

Нова ініціатива була створена для того, щоб залучати підлітків до волонтерської роботи, розвивати їхні лідерські якості та впевненість, а також підтримувати їхній психофізичний стан.

«Команда JuniorS додає фізичну та психологічну складову в уроки волонтерства, адже волонтер — це проактивна людина, яка завжди має бути в формі. Рух, спортивні ігри допомагатимуть відновитися та перезавантажитися. Важливо навчити майбутніх волонтерів піклуватися спочатку про себе, а потім допомагати іншим», — наголошує Олександр Педан, співзасновник руху JuniorS. Як організувати заняття у своїй школі? Кожен учитель зможе провести урок волонтерства у своєму закладі освіти.

Організатори нададуть усі необхідні ресурси: посібник для вчителя, план уроку, презентацію та роздаткові матеріали для вправ.

План заняття можна коригувати під умови класу або аудиторії, а сам урок можна провести на будь-якій зручній формі: в онлайн- або офлайн-режимі. Серед тих, хто проведе урок, розіграють подарунки від партнерів. Щоб узяти участь у проєкті, необхідно залишити заявку на сайті.

«Щодня тисячі українців докладають свої зусилля на допомогу іншим. Лікарі, юристи, айтівці, кухарі, вчителі, а також — школярі. Вони бачать проблеми у своєму населеному пункті та середовищі, об'єднуючись, непомітними кроками творять зміни: організовують толоки та благодійні літературники, доглядають за тваринами у притулках, плетуть сітки і знаходять ще безліч способів бути корисними.

Через волонтерство школярі реалізують себе та знаходять друзів, відкривають для себе нові можливості та захоплення. Наша важлива ціль — прочинити для них світ добрих справ і розвіяти стереотипи, що можуть виникнути на шляху», — прокоментувала проєкт Анна Бондаренко, засновниця та керівниця Української Волонтерської Служби.

Крім того, школи можуть запросити до себе одного з професійних тренерів від УВС.

Також «Шкільні уроки волонтерства» проводитимуть запрошені зірки, відомі громадські активісти та волонтери. Проєкт триватиме до червня 2024 року й охопить всю Україну — приєднатися зможуть як обласні, так і регіональні школи.

А для підлітків, які вимушено покинули домівки й перебувають за кордоном, також заплановані онлайн-уроки.

Автор фото -Офіс реформи шкільного харчування

Реформа шкільного харчування є викликом не тільки для України.

Багато країн у світі працюють над пошуком механізму забезпечення учнів навчальних закладів якісним харчуванням.

Навіть ті держави, які до 2019 року досягли певних успіхів у цій сфері, змушені визнати, що після пандемії питання ефективності системи шкільного харчування знову вийшло на перший план.

Чому так відбулося і що робить міжнародна спільнота, аби покращити ситуацію?

На міжнародному рівні цим питанням успішно опікується Коаліція шкільного харчування (School Meals Coalition). Вона була створена у 2021 році як відповідь на наслідки пандемії COVID-19, через яку багато навчальних закладів закрилися або перейшли на дистанційну форму навчання. Як наслідок, близько 370 мільйонів школярів у всьому світі втратили доступ до щоденного обіду.

Подекуди це перетворилося на серйозний соціальний виклик, оскільки для деяких дітей це був єдиний денний прийом їжі, на який вони могли розраховувати. Тож створення Коаліції шкільного харчування мало на меті поєднати зусилля урядів, міжнародних та локальних неурядових організацій, дослідницьких установ і профільних структур та сприяти відновленню системи шкільного харчування в країнах-учасницях Коаліції.

Організацію діяльності та управління Коаліцією задля максимальної ефективної роботи взяла на себе Всесвітня продовольча програма ООН (World Food Programme).

Проте учасники не планують зупинятися виключно на відновлені тих показників, які було досягнуто до 2019 року.

Їхньою амбітною метою є забезпечити кожній дитині до 2030 року можливість щодня отримувати здоровий, поживний обід у школі. До кінця 2023 року планується відновити те, що було напрацьовано до пандемії, та надати підтримку всім країнам у відновленні ефективних програм шкільного харчування.

До 2030 року доступ до якісного харчування має бути забезпечений найвразливішим категоріям дітей у країнах з низьким і середнім рівнем доходу, які не мали доступу до програм шкільного харчування до початку пандемії.

До 2030 року планується покращити якість та ефективність наявних програм шкільного харчування в усіх країнах. Також планується реалізація програм та заходів, пов’язаних з підвищенням рівня поінформованості суспільства щодо здорового харчування та його важливості для системи охорони здоров’я.

КОАЛІЦІЯ НА ГЛОБАЛЬНОМУ РІВНІ

Протягом двох років існування Коаліції до неї вже долучились уряди понад 90 країн. З них 26 країн взяли на себе зобов'язання щодо досягнення загальної мети — забезпечити всім дітям доступ до здорових та поживних обідів у школах до 2030 року.

Для досягнення мети вже сьогодні реалізується низка активностей.

У травні 2021 року розпочав роботу Консорціум досліджень з питань шкільного здоров'я та харчування. Його очолює Лондонська школа гігієни та тропічної медицини.

Цей консорціум має на меті координацію зусиль академічних установ, експертів і дослідницьких партнерів, зокрема з фокусом на країни Глобального півдня.

Стартувала ініціатива для покращення координації та підвищення ефективності фінансових механізмів. Її було створено під керівництвом Глобального форуму щодо освіти з метою покращення координації донорів та урядів, підвищення ефективності фінансових механізмів упровадження змін у системі харчування різних країн.

Проводиться постійний збір даних та моніторингу ситуації зі шкільним харчуванням у різних країнах. Під проводом Німеччини як однієї з країн учасниць відбуватиметься обмін досвідом та інформацією, розроблятимуться глобальні стандарти та рекомендації для посилення програм шкільного харчування.

КОАЛІЦІЯ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

На національному рівні від країн-учасниць Коаліції вимагається займати проактивну позицію — і за підтримки партнерів та міжнародної спільноти докладати зусиль до реформування системи харчування в межах своєї держави.

Без розуміння важливості проблеми на місцях, політичної волі, дотримання фінансових зобов'язань змінити таку багаторівневу систему як харчування в закладах освіти неможливо.

Проте постійне збільшення кількості учасників Коаліції демонструє, що переважна більшість урядів країн бачить підтримку дітей, забезпечення рівного доступу до якісного харчування школярів у різних країнах, з різних соціальних прошарків та побудову здорового суспільства як один зі своїх пріоритетів.

РЕФОРМА ШКІЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ В УКРАЇНІ

Україна розпочала свій шлях до зміни системи забезпечення їжею дітей у закладах освіти ще у 2020 році.

Саме тоді за ініціативи першої леді Олени Зеленської стартувала реформа шкільного харчування, яку не зупинила ані пандемія, ані повномасштабна війна.

За період з 2020 по 2023 роки було ініційовано та затверджено низку важливих законодавчих змін.

Зокрема, внесено зміни до Порядку організації харчування в закладах освіти й дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, який був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 305 від 24 березня 2021 року, затверджено нові нормативи та регламенти, зокрема Санітарний регламент для закладів освіти.

Протягом цього часу були розроблені три технологічні моделі організації харчування в навчальних закладах, які мають допомогти забезпечити рівний доступ до якісної їжі для всіх дітей.

Розпочато роботу зі створення кулінарних хабів на базі закладів професійно-технічної освіти, де кухарі-тренери проходитимуть навчання та згодом передаватимуть навички колегам у регіонах.

За сприяння Першої леді Олени Зеленської та за фінансової підтримки Фонду Говарда Баффета будуються фабрики-кухні на Київщині та Харківщині.

Та найголовніше, що навіть в умовах війни реформа шкільного харчування отримала свою стратегію розвитку до 2027 року, яку наразі погоджує Кабмін.

Плани та цілі, які ставить перед собою команда реформи шкільного харчування, зокрема Міністерство освіти і науки України як один з ключових виконавців реформи, чітко збігаються з візією Коаліції шкільного харчування.

Головною метою реформи в Україні є забезпечення рівного доступу до якісного та поживного харчування учнів у всіх закладах освіти незалежно від їхнього місця проживання.

Ми, як і десятки країн-учасниць Коаліції по всьому світу, прагнемо побудувати для наших дітей здорове майбутнє — і в цьому прагненні ми єдині.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

13 жовтня 2023 року, міністр освіти і науки Оксен Лісовий на зустрічі з головною виконавчою директоркою The LEGO Foundation Сісель Марі Крістенсен підписали меморандум про взаєморозуміння.

Продовжуємо співпрацю до кінця 2024 року та разом працюватимемо над упровадженням ігрового та діяльнісного підходів в освіті, а також над відновленням, відбудовою і розбудовою української освіти. У межах цього партнерства є декілька провідних напрямів співробітництва.

По-перше, ми продовжуємо співпрацю у дошкільній освіті, тобто розширюємо проєкт

«Сприяння освіті» до 400 закладів дошкільної освіти.

По-друге, підтримка реформи Нової української школи передбачатиме фінансове забезпечення програми підвищення кваліфікації «Діяльнісний підхід у початковій школі в реаліях сьогодення» для всіх учителів початкової школи упродовж 2023-2024 н. р. з боку The LEGO Foundation, а також матеріально-технічне забезпечення для шкіл.

Також ми розширимо співпрацю із закладами вищої та післядипломної педагогічної освіти: у програми професійного розвитку та освітні програми майбутніх вихователів і вчителів початкової школи імплементуватимуть навчальні дисципліни та модулі з ігрових та діяльнісних методів навчання.

Сьогодні таке партнерство реалізується вже із 47 закладами вищої освіти та всіма інститутами післядипломної педагогічної освіти. Крім цього, реалізовуватимуть проєкти, що спрямовані на відновлення та підтримку освіти України.

Зокрема, такі програми психосоціальної підтримки та соціально-емоційного навчання, як шведська програма «Peppy Pals» для дошкільнят та SEL Kernels лабораторії екологічних підходів до соціально-емоційного навчання (EASEL) Гарвардської вищої школи освіти для початкової та базової школи. The LEGO Foundation допоможе розвивати інклюзивну освіту через проєкт «Braille Bricks», що впроваджується для дітей з порушеннями зору.

Також будуть створені центри гри і навчання та додаткові місця у закладах дошкільної освіти у Румунії та Республіці Молдова, щоб підтримати українських дітей, які вимушено перебувають там через повномасштабне вторгнення. Цей меморандум підсилить розвиток дошкільної, шкільної, а також вищої і післядипломної освіти в Україні.

Дякуємо за активну підтримку та віру у важливість інноваційних підходів до освіти.

Сподіваємося, що співпраця із The LEGO Foundation сприятиме формуванню освітнього середовища, яке відповідає сучасним потребам та розвитку кожної української дитини.

14 жовтня презентація відбулася в галереї «Ілько».

Так, студенти та команда продемонстрували осередок, поспілкувались із партнерами, батьками, випускниками Академії.

На відкриття, де показали і суспільний вплив УАЛу на регіон, завітали міський голова Богдан Андріїв, народна депутатка України Іванна Климпуш-Цинцадзе, в.о. керівника Української академії лідерства Євгенія Матейчук, перший заступник голови Закарпатської обласної ради Андрій Шекета, начальниця управління культури, молоді та спорту Алла Чернобук, які привітали Українську академію лідерства в Ужгороді, а також проректорка з науково-педагогічної роботи УжНУ, професорка Мирослава Лендьел, начальниця управління міжнародного співробітництва та інновацій міськради Вікторія Тарахонич, депутат Ужгородської міської ради, професор, викладач юридичного факультету УжНУ Василь Гомонай, інші поважні гості.

За програмою студенти працюватимуть у шести напрямах: освіта та виховання, здоровий спосіб життя та охорона здоров?я, національна безпека і оборона, підприємництво, національна ідентичність та державотворення.

У місті УАЛ Ужгород організовуватиме відкриті лекції від топ-лекторів, фестивалі, молодіжні форуми, забіги, благодійні акції, експедиції, вертеп.

Окрема увага приділяється волонтерству.

До речі, тільки за 3 тижні перебування Академії в Ужгороді організували волонтерство на 5-ти локаціях.

Довідково.

УАЛ – це формаційна платформа особистісного та суспільного розвитку для молоді на основі цінностей. Академія поєднує річну програму між школою та університетом для вмотивованих підлітків 16-20 років та масштабні соціальні проєкти для суспільства.

Формаційна програма включає: фізичний розвиток, емоційний розвиток, інтелектуальний розвиток та виховний блок і триває 10 місяців. В Ужгородському осередку навчаються 52 студенти із 16 областей України.

7 студентів повернулись із-за кордону, щоб пройти формаційну програму в Українській академії лідерства. Упродовж року в середньому кожен студент: читає 16 книг, пробігає 400 кілометрів, волонтерить 120 годин, проводить 4 презентації/лекції, долучається до організації 5 заходів.

Долучилися до реалізації проєкту в нашому місті Ужгородська міська рада та Закарпатська ОВА.

Як і минулої кампанії, цього року в УжНУ перетнули позначку в 3000 вступників на спеціальності бакалаврату, – відзначив проректор Ігор Король.

 12 жовтня на пресконференції у Закарпатській ОВА директорка департаменту освіти і науки, молоді та спорту Мар’яна Марусинець і проректор із науково-педагогічної роботи УжНУ Ігор Король розповіли про стан справ у цьогорічній вступній кампанії.

Підсумки вступної кампанії підбили на пресконференції в Закарпатській ОВАОчільниця освітньо-наукового департаменту ОВА Мар’яна Марусинець зауважила, що цього року попри повномасштабну війну спостерігаємо успішну вступну кампанію: всі заклади освіти мають набір, наразі триває третя, завершальна, хвиля вступної кампанії.

Вступна кампанія триває протягом усього року, зауважує проректор УжНУ Ігор Король.

Зокрема це стосується постійної профорієнтаційної роботи, яка триває в університеті без упину онлайн і офлайн. Наприклад, учора в УжНУ відбувся «Ярмарок спеціальностей».

«Протягом останніх 2 років за кількістю студентів УжНУ увійшов до десятка закладів вищої освіти в Україні, – стверджує Ігор Король. – Як порівняти з періодом до повномасштабної війни, ми суттєво збільшили чисельність абітурієнтів. Приміром, у 2020–21 роках кількість вступників на бакалаврат не досягала 3 тисяч. А цього та минулого року ми перетнули цю позначку. Загалом показники цього року приблизно такі ж, як і минулорічні. Очікуємо, що після завершення третьої хвилі вступної кампанії буде понад 5 тисяч вступників у магістратуру та бакалаврат разом».

Так само тенденція щодо збільшення кількості абітурієнтів, зі слів Мар’яни Марусинець, спостерігається і в Мукачівському державному університеті.

«Дуже запитаними є спеціальності вчителів початкових класів та вчителів англійської мови. Маємо майже 5,5 тисяч вимушено переміщених осіб у закладах дошкільної та загальної середньої освіти. Відповідно постає питання, хто буде вчити цих дітей. Так само надзвичайно затребуваними є робітничі спеціальності, які обирають вступники до закладів профтехосвіти. Маємо 2,5 тисячі місць регіонального замовлення до ПТНЗ і виконали його на 87%», – каже Мар’яна Марусинець.

Щодо іноземних студентів Ігор Король зауважує, що їхня кількість скоротилася у зв’язку з повномасштабним нападом росії.

«Тепер вони часто обирають для навчання інші країни. Втім є вступники-першокурсники як із держав ЄС, так і з африканських країн. Минулого року іноземців було менше». Якщо говорити про вступників старшого віку, то на бакалавраті – це одиничні випадки, запевняє проректор УжНУ.

«У магістратурі й до повномасштабної війни була тенденція така, що люди вступали або на дві спеціальності, або закінчували одну, а тоді йшли на іншу. Цього року кількість вступників до магістратури трошки зменшилася. Водночас я би не сказав, що це вікові студенти – це молоді люди, які здобувають другу спеціальність або паралельно, або після першої».

Ксенія Шокіна

10 жовтня студенти IV курсу денного відділення юридичного факультету УжНУ мали чергове практичне заняття на тему «Криміналістична ідентифікація і діагностика» з курсу «Криміналістики».

Заняття провів у криміналістичному кабінеті професор кафедри кримінального права та процесу УжНУ Василь Копча.

Під час пари молодь вчилася вилучати сліди пальців рук, що залишаються після скоєння правопорушення, які відтак вивчають для швидкого виявлення правопорушників та встановлення істини у справі.

Також студенти дізналися, як у ході досліджень на місці пригоди та в лабораторних умовах вивчають ознаки й закономірності появи пальцевих слідів та як застосовують на місці правопорушення для дальшого встановлення особи, яка переступила закон.

В усіх випадках головна мета полягає в тому, щоб за знайденими відображення з’ясувати, котра саме особа залишила відбитки. Як свідчить практичний досвід, ідентифікувати об’єкт – значить встановити його тотожність із порушником у різні періоди часу або в різних його станах, використовуючи залишені відображення.

Юристи УжНУ опановували тонкощі криміналістичної ідентифікації та діагностикиТакі практичні заняття планують влаштовувати й надалі.

За інформацією професора кафедри кримінального права та процесу УжНУ Василя Копчі