ТАМАРА МАТВІЇВНА РОЗУМИК (1941–2023)

Бог покликав її у вічність холодного грудневого ранку 28.12.2023.

Не стало великої ЛЮДИНИ, колеги, талановитого науковця і досвідченого педагога, УЧИТЕЛЯ, наставниці.

У день прощальний знову осмислюємо її нелегкий професійний шлях, що нерозривно пов’язаний із філологічним факультетом Ужгородського національного (колись державного) університету.

Тамара Матвіївна Розумик народилася 1941 року на Вінниччині в сім’ї вчителя.

1957 р. доля закинула її до Ужгорода, де вона стала студенткою українського відділення, а згодом й аспіранткою кафедри української мови Ужгородського державного університету.

З 1969 р. розпочала викладацьку діяльність. У 1974-му під керівництвом професора Й.О. Дзендзелівського захистила кандидатську дисертацію на тему: «Адвербіалізація в сучасній українській літературній мові».

Пройшла шлях від асистента до провідного доцента кафедри української мови. Науково-педагогічній роботі присвятила 45 років свого життя.

За цей час видала понад 40 наукових статей із проблем морфології та лінгвостилістики, кілька навчальних посібників із вивчення морфології сучасної української літературної мови.

Була доцентом, але мала рівень професора. Це засвідчують її наукові статті, серед них: «Адвербіалізація словоформ орудного відмінка місця» (1967), «Адвербіалізація словоформ орудного відмінка часу» (1967), «Адвербіалізація конструкцій до + род. відмінок зі значенням місця» (1969), «До питання визначення процесу адвербіалізації» (1970), «Сполучення іменника з прийменником на і однозвучні з ними прислівники» (1974), «До питання збору й вивчення діалектних прислівників (1978), «Лексико-семантичні особливості прислівників місця в говорах Українських Карпат» (1978), «Лексика на позначення понять, пов’язаних із частинами доби, у говорах Українських Карпат» (1982), «Особливості Шевченкового звукопису» (1989), «Прислівникова лексика у словнику Я.Головацького» (1989), «Олександр Духнович про культуру поведінки і мовний етикет» (1990), «Глибини Стефаникового «Серця» (1992), «Спостереження над мовою газети «Новини Закарпаття» (1992) та інші.

З активною участю і технічною допомогою Тамари Матвіївни був упорядкований і виданий посібник «Українська мова: Конкурсні тестові завдання для випускників» (Ужгород, 2006; перевиданий 2007, 2008 рр.).

Під її мудрим керівництвом захищені кандидатські дисертації «Словотвір апелятивних іменників у північнолемківських говірках української мови» Г. Шумицької (2001) та «Семантико-функціональна природа фразеологізмів у художній прозі закарпатоукраїнських письменників (40-90 рр. ХХ ст.)» В. Папіш, хоч реальних годин для такої важкої праці на кафедрі не знайшлося.

Нині її учениці, колишні кафедральні аспірантки, вже й доктори наук.

Тамара Матвіївна завжди була сумлінним працелюбом, хоч не вся робота вміщається в опубліковані наукові розвідки, які репрезентують науковця. Ідеться про десятки прочитаних і кваліфіковано прорецензованих кандидатських дисертацій і відгуків на них, формулювання тем аспірантам, пошуки опонентів, стилістичне редагування авторефератів, сотні рукописів курсових, багато ґрунтовних рецензій на дипломні роботи та праці молодих науковців, сотні модульних контрольних завдань.

Наша добра колега ніколи нікому не відмовляла в допомозі незалежно від того, була це робота над шкільним твором чи вичитування докторської дисертації і монографії.

Усім допомагала безкоштовно, бо належала до тих людей, які ніколи не міняли золото душі свої на мідне благо. Упродовж науково-педагогічної діяльності Т.Розумик викладала майже всі дисципліни, які читалися на кафедрі.

В останні роки перед виходом на пенсію студенти з великим зацікавленням слухали її лекції з морфології, охоче відвідували оригінальні спецкурси «Мовно-естетичний аналіз художніх творів» та «Використання комп’ютерних технологій при вивченні української мови», хоч комп’ютерів на факультеті бракувало. Переймалася вона й рівнем шкільного викладання української мови.

У співавторстві з іншими освітянами краю, серед яких К.М.Лавер, О.М.Пензова, М.М.Пинзеник, Л.М.Капко, Тамара Матвіївна працювала над укладанням підручників «Українська мова» для 5-го і 7-го класів загальноосвітніх навчальних закладів з угорською мовою навчання, один із яких був нагороджений дипломом І ступеня на Всеукраїнському конкурсі підручників.

Пам’ятаємо свою наставницю і як активну організаторку мовно-літературних свят, конференцій, наукових читань, учасницю теле- і радіопередач, керівницю студентського лінгвістичного гуртка, засновницю «Мовної служби УжНУ», редакторку оригінальних факультетських стіннівок, фотокореспондентку кафедри і просто – як чудову, залюблену в науку і навколишній світ ЛЮДИНУ.

Працьовитість, високе почуття відповідальності, скромність, порядність, почуття гумору Тамари Матвіївни завжди викликали глибоку повагу викладачів і студентів філологічного факультету УжНУ.

Схиляємо голови у скорботі, проводжаємо в останню путь.

Та знаємо, що енергія, професіоналізм і духовна велич Т.М.Розумик назавжди будуть нам надійним орієнтиром у лабіринтах науково-викладацького життя.

Колектив кафедри української мови

 

 

Різак Галина Вікторівна, кандидат фармацевтичних наук, науково-педагогічний працівник з більш ніж тридцятилітнім стажем.

За останні п'ять років має понад тридцять наукових та навчально-методичних публікацій.

Із них п'ять наукових статей проіндексовано в наукометричній базі Scopus, ще пять наукових статей вийшло у фахових журналах.

За цей період вийшли друком один навчально-методичний посібник, чотири навчальні посібники, п'ять  навчально-методичних видань. Ще один навчально-методичний посібник підготовлено в електронному варіанті, зараз готується до друку у видавництві Бреза.

Щиро дякуємо рецензентам посібників - професору, доктору хімічних наук Євгену Юлійовичу Перешу, професору, доктору хімічних наук Степану Юрійовичу Чундаку, професору, доктору медичних наук Торохтіну Олександру Михайловичу, доценту, кандидату хімічних наук Галлі-Бобик Світлані Василівні, доценту, кандидату фармацевтичних наук Бисазі Єлизаветі Іванівні за високу оцінку наукової та навчально-методичної роботи Галини Вікторівни Різак.

Також за останні п'ять років взяла участь в численних міжнародних конференціях, серед яких і в країнах ЄС, пройшла два наукові стажування в країнах ЄС, двічі проходила курси підвищення кваліфікації в країнах ЄС.

 Нагороджена відзнакою МОН "Відмінник освіти України", почесною грамотою Закарпатської ОДА, почесною грамотою Закарпатської обласної ради, Почесною грамотою Закарпатської обласної ради профспілок, грамотою Ужгородського міського голови, грамотою ректора УжНУ.

Громадськими організаціями визнавалась переможницею у номінаціях "Кращий викладач року - 2021", "Кращий науково-педагогічний працівник Закарпатської області за роки Незалежності України".

 

Освітня програма «Чеська мова та література» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, окрім формування базових знань і компетентностей у галузі філології, дослідницької діяльності, перекладу, спрямована також на підготовку кваліфікованих фахівців для викладання чеської мови як другої іноземної у закладах загальної середньої освіти нашого краю – у цьому полягає її регіональний контекст.

З богемістами УжНУ ділилися досвідом педагоги-стейкголдери

Зі змінами в шкільній програмі 2013 року ‒ запровадженням другої іноземної мови ‒ чеську мову як другу іноземну почали вивчати в загальноосвітніх школах Закарпаття, зокрема в Ужгородській спеціалізованій школі І–ІІІ ступенів №3 ім. Т.Г.Масарика (нині – Ужгородський ліцей №3), де чеську мову вивчає близько 450 учнів. У Мукачівській загальноосвітній школі І–ІІІ ст. №6 (тепер – Мукачівський ліцей №6) понад 700 школярів вивчають мову з 2014 року. З 2016 р. чеська з’явилася й у Свалявській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів № 1 ім. Т.Г. Масарика (близько 190 учнів). Кожен із цих закладів є базою педагогічної практики для здобувачів освітньої програми «Чеська мова та література» ОС «Бакалавр».

Тісна взаємодія освіти й ринку праці в межах підготовки філологів – богемістів, учителів чеської мови і літератури здійснюється через залучення стейкголдерів на всіх етапах реалізації освітньої траєкторії.

Для студентів організовуються гостьові лекції закордонних фахівців, зустрічі з педагогами-практиками нашого краю. У грудні кафедра словацької філології організувала аудиторні заняття на актуальну проблематику

«Особливості викладання чеської мови як другої іноземної в умовах Нової української школи». Зокрема, перед студентами-богемістами виступила випускниця освітньої програми «Чеська мова та література», а нині вчителька чеської мови та літератури Ужгородського ліцею №3 Діана Данко. Ішлося про актуальні проблеми викладання чеської мови як другої іноземної в умовах Нової української школи.

Доповідачка повідомила присутнім, що вивчення іноземних мов у 2023/2024 навчальному році провадиться за кількома Державними стандартами та типовими освітніми програмами.

Друга іноземна мова (чеська – дві години на тиждень) включена до навчального плану освітньої програми Ужгородського ліцею №3 як вибірковий компонент.

Програма чеської як другої іноземної після громадського обговорення була затверджена Міносвіти і науки. Вона ґрунтується на принципах комунікативної спрямованості освітнього процесу для реалізації цілей і завдань навчального предмету «Друга іноземна мова», особистісної орієнтації на учня, інтеграції видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письма) в освітньому процесі.

Окремо пані Діана проаналізувала підручники. Учні 5–8 класів вчаться за підручником Lídy Holé «Česky krok za krokem 1 А1-А2» (з СD-дисками та двома робочими зошитами), школярі 9-11 класів – за підручником Lídy Holé «Česky krok za krokem В1» (теж з СD-дисками та двома робочими зошитами).

Підручники й робочі зошити за міністерським дорученням пройшли подвійне рецензування й рекомендовані для використання в освітньому процесі при вивченні чеської мови як другої іноземної.

Щодо додаткової навчально-методичної літератури, то вчителі вільні в її виборі й можуть застосовувати ту, що найкраще реалізує їхню методику навчання й компетентнісний потенціал предмета.

Програма не обмежує самостійність і творчу ініціативу вчителів, передбачаючи гнучкість у виборі та розподілі навчального матеріалу відповідно до потреб учнів й обраних засобів навчання.

У лекції було проаналізовано особливості добору й використання методів, форм, засобів навчання відповідно до тенденцій розвитку сучасної шкільної іншомовної освіти.

Ідеться про комунікативне спрямування процесу навчання; діяльнісну технологію навчання; особистісно орієнтовану парадигму процесу навчання, його відповідність віковим особливостям учнів (особливо для учнів Нової школи), а також культурологічне спрямування навчальної діяльності.

Освітні технології, які використовуються у викладанні чеської мови як другої іноземної, сприяють успішному оволодінню учнями навчальними діями, зорієнтованими на здобуття досвіду спілкування чеською мовою в усній і письмовій формах, який базується на засвоєнні лексичних мовних одиниць, їх граматичних форм і механізмів оперування ними в практичній діяльності.

Методи, форми, види навчання та засоби його здійснення оптимально забезпечують ефективність способів представлення та активізації дібраних мовних і мовленнєвих одиниць.

Навчання другої іноземної мови організоване за принципом оволодіння учнями видами мовленнєвої діяльності. Водночас завдяки засобам чеської мови відбувається ознайомлення із соціокультурними, соціолінгвальними, лінгвокраїнознавчими аспектами культури та історії Чеської Республіки.

Весь процес навчання набуває форми діалогу культур (чеської та української). Такий підхід забезпечується спеціальними видами й формами навчальної діяльності, серед яких визначальне місце належить комунікативним завданням, зокрема інтерактивним технологіям і навчально-мовленнєвим ситуаціям, які в освітній діяльності учнів набувають пріоритетних засобів навчання.

За інформацією доц. кафедри словацької філології Юлії Юсип-Якимович

Автор фото -Школа супергероїв

Від волонтерської ініціативи до 11 державних освітніх осередків по всій Україні. Про навчання пацієнтів лікарень та здобутки в цифрах та фактах від Школи супергероїв

Історія Школи розпочалася в 2016 році. Забезпечити навчання дітей, які тривалий час перебувають у лікарні, — такою була волонтерська ініціатива засновниці Євгенії Смірнової.

За підтримки волонтерів тоді відкрили перший клас у відділенні Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» для лікування дітей, хворих на ВІЛ-інфекцію / СНІД.

Проєкт, що реалізовувався в межах ГО «Маленьке серце з мистецтвом», підтримав телеканал «1+1», кураторкою Школи супергероїв стала ведуча Наталія Мосейчук.

За потужної підтримки партнерів і волонтерів, клас за класом школи відкривалися в Житомирі, Харкові, Хмельницькому, Дніпрі. Усе більше дітей мали змогу навчатися, розвиватися і проживати дитинство навіть у лікарняних стінах. 2022 рік для Школи супергероїв був важливим — багаторічну роботу визнала та підтримала держава, надавши Школі супергероїв статус Державної установи та взявши на себе стабільне фінансування оплати праці вчителів.

Працювати в новому статусі Школа розпочала в умовах повномасштабної війни та нових освітніх викликів. Результати роботи 2023 року свідчать, що установа успішно розвивається, дотримуючись таких головних цінностей, як орієнтованість на дитину та відкритість. У межах Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року серед пріоритетів у Плані заходів на 2023-2024 роки є масштабування Школи супергероїв, а навчально-методичним центром затверджено методичні рекомендації для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Зараз в Україні діють 11 освітніх центрів Школи: у Києві та області, Миколаєві, Харкові, Дніпрі, Житомирі, Львові та Хмельницькому. У 2023 році загальна кількість учнів становить 10161, проведено 79304 занять. З них 30 тисяч занять вдалося забезпечити наживо в областях, близьких до лінії фронту, — Дніпропетровській, Харківській, Миколаївській.

Відкриваємо нові осередки для учнів та дошкільнят Попри війну мережа шкіл не тільки стабільно працює, а й розширюється.

Уже отримано 10 запитів від обласних військових адміністрацій на відкриття нових осередків. Протягом 2024 року заплановано створення шести нових Шкіл супергероїв.

Держава забезпечує оплату праці вчителів, а партнери, донори, соціально-відповідальний бізнес допомагають із ремонтом та облаштуванням приміщень у лікарнях відповідно до принципів інклюзивності та безбар’єрності, ідеології та цінностей Школи супергероїв. Усі класи мають унікальний дизайн та впізнаваний фірмовий стиль, сучасний ремонт і облаштовані всім необхідним для комфортного навчання, це планшети та інтерактивні дошки, парти, шкільне приладдя й дидактичні матеріали, підручники й художня література, кондиціонери й кулери для води.

Уряд також підтримав ініціативу щодо дошкільної освіти і врегулював можливість працювати з дошкільнятами — тепер кожен освітній центр Школи супергероїв має своїх фантастичних вихователів та їхніх асистентів. Так, сьогодні вже працює 11 вихователів та 8 асистентів.

Протягом 2023 в освітніх осередках по всій Україні розвиткові заняття відвідали понад дві з половиною тисячі дошкільнят. Психологічна реабілітація як частина освітнього процесу Психологічна підтримка стала невіддільною складовою освітнього процесу під час війни. Тому під час повномасштабного вторгнення у Школі супергероїв потужно почала проводитися робота саме із психологічним станом всіх учасників освітнього процесу.

Нині освітній процес у Школі супергероїв супроводжують 10 психологів. Роботу ведуть за декількома напрямками.

Для вчителів — це розвиток знань із надання кризової психологічної допомоги та вміння розпізнавати ознаки тривожних розладів у дітей, а також психоемоційна підтримка.

Для учнів — спеціальні інтерактивні заняття з корекції емоційного стану. Також діє загальна програма з підтримки для вчителів і батьків учнів із подолання стресових станів. Технологічність, креативність, безбар’єрність — важлива складова Школи супергероїв

Забезпечувати високі стандарти зручності та робити навчання в Школі супергероїв захопливим вдається завдяки підтримці донорів та партнерів.

Нашими союзниками є міжнародна аудиторська компанія «Dentons», Дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ, Save the Children, Cooper&Hunter, Фонд сприяння демократії Посольства США в Україні, ASBIS Ukraine.

Понад 3 тисячі підручників, а також планшети на ноутбуки, які є в усіх освітніх осередках, роблять класи Школи супергероїв сучасними та зручними. Усі приміщення є безбар’єрними і доступними для людей на кріслах колісних.

Дверні отвори відповідають нормам з інклюзивності будівель та закладів освіти.

Інтерактивні дошки та айпади обладнані спеціальними програмами, які дають можливості використовувати матеріали в збільшеному форматі або для дітей з урахуванням порушень слуху. Для учнів, які перебувають на лікуванні понад рік, можливо розробити індивідуальний план навчання, оскільки школа має три форми навчання — групові заняття в класі, індивідуальні уроки біля ліжка та дистанційна форма для дітей, які лежать в ізольованих боксах.

Відомі люди та міжнародні гості часто проводять час за уроками разом з учнями Школи супергероїв.

Перша леді Олена Зеленська, Президент Республіки Кореї Юн Сок, також Андрій Шевченко, Оля Полякова, Monatik, Єгор Гордєєв, Макс Барських, Тіна Кароль, Тимур Мірошниченко, Нікіта Добринін — і це тільки маленька частина відомих друзів маленьких супергероїв.

ДУ «Школа супергероїв» реалізується у межах флагманського проєкту «Освіта для всіх» створеним Міністерством освіти і науки на виконання Стратегії створення безбарʼєрного простору в Україні, яка ініційована першою леді Оленою Зеленською. Нагадуємо, що у квітні цього року був затверджений План заходів з реалізації Cтратегії на 2023-2024 роки — документ, що містить детальні кроки для усунення бар’єрів у різних сферах життя українців і пріоритетні проєкти міністерств.

У межах цієї стратегії 

Міністерство освіти і науки України запровадило проєкт «Освіта для всіх: українська освіта без бар’єрів».

Фундація Олени Зеленської напередодні Різдва привітала всі прийомні та великі прийомні родини України. Зробити це допомогли українські та світові компанії.

Завдяки їхній співпраці понад 3100 родин по всій країні, які виховують понад 13 тисяч дітей, одночасно отримали подарунки 23 грудня. «Сьогодні, навіть під час війни, кожна дитина, як і завжди, чекає на різдвяне диво.

Особливо діти, для яких раніше незнайома сімʼя стала рідною», – зазначила перша леді. Олена Зеленська особисто завітала з подарунками до родини на Київщині.

Ця родину команда Фундації відвідала однією з перших навесні 2022 року, на початку повномасштабного вторгнення. Батьки, Анатолій та Ірина, виховують дітей уже понад 10 років.

З часу створення прийомної сімʼї в ній проживало 14 дітей. Різдвяними Миколаями для родин по всій країні 23 грудня стали й українські зірки: Дмитро Монатік завітав до сімей на Харківщині, а Володимир Дантес привітав родину з Київщини, Дмитро Комаров приїхав у гості до сім’ї на Галичині, Олексій Завгородній – до сім’ї в Черкасах, Юрій Ткач і Євген Кошовий відвідали разом дві родини в Дніпрі. Директорка Фундації Ніна Горбачова разом із командою привітала дві родини на Харківщині. «Цей проєкт виявився для команди Фундації неабияким викликом. Адже організувати таку масштабну кампанію для дітей в умовах війни непросто. Але ми змогли влаштувати дітям свято! Дякую нашим партнерам із різних країн світу, які підтримали цю ініціативу й надіслали подарунки нашим дітям», – каже директорка Фундації Ніна Горбачова.

Подарунки збирали з партнерами протягом трьох місяців. Різдвяні набори містять ялинку, прикраси до неї, конструктори, пазли, канцтовари, набори для творчості, різні іграшки, солодощі, книжки для всієї родини.

Співпраця стала можливою завдяки посольствам і почесним консулам України в Данії, Франції, Нідерландах, Австрії, Німеччині, Туреччині. Партнер проєкту Нова пошта забезпечила комплектацію, святкове пакування та кур’єрську доставку святкових наборів по Україні.

Впродовж двох місяців компанія приймала подарунки від партнерів Фундації з різних куточків світу та комплектувала з них святкові набори. 23 грудня курʼєри на всій території України привезли на поріг кожної прийомної родини яскраві різдвяні посилки.

Команда Фундації висловлює вдячність усім партнерам, що долучилися до реалізації проєкту «Різдво на порозі»: Групі компаній «Нова пошта», компанії «Епіцентр К», БО «БФ «Українська федерація банків продовольства», федеральній землі Бургенланд, The LEGO Foundation, Toms Group, Carletti A/S, DSV A/S, Netcompany-Intrasoft A/S, Room2Play, Leg & idé, МОТТО, Vestergaard Group, SNCF, La région Provence-Alpes-Côte d'Azur, La Région Normandie, BIC, Le Petit Prince, Stellantis, FC Rennes, Loacker, Billa, Handelsverband, FC Bayern München AG, Deutscher Verband der Spielwarenindustrie e.V., Sav-Orbico, Perfetti Van Melle, TOBB, HARIBO Türkiye, Turkish Football Federation.

 

Переклад угорською мовою вперше опублікованої 2020 року книги виконала Вікторія Рего-Макушина 20 грудня в Центрі гунгарології УжНУ відбулася презентація двомовного українсько-угорського видання книги Тетяни Літераті «Втрачений Ужгород – Професії та підприємства». Угорськомовний переклад виконала Вікторія Рего-Макушина.

Спонсором стало Міністерство зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини за підтримки Генерального консульства Угорщини в Ужгороді. Модерував захід доцент кафедри історії Угорщини та європейської інтеграції Українсько-угорського навчально-наукового інституту УжНУ Ласло Зубанич.

«Презентоване видання показує мультикультурність нашого міста. Протягом ХХ ст. тут перепліталися різні мови й культури, які й донині живуть разом», – каже пан Зубанич. Вітали присутніх директорка Центру гунгарології Елеонора Берта та перший заступник Генерального консула Угорщини у Ужгороді Ласло Віда.

«Цього року нашому Центру виповнилося 35 років.

Ми з великим задоволенням приймаємо тут різноманітні заходи, адже хочемо, щоб, крім наукових досліджень, центр був базою організації цікавих подій», – каже Елеонора Берта. Ласло Віда зазначив: «Цього року Генеральне консульство підтримувало декілька проєктів видання книг. Серед них здебільшого видання, були перекладені з угорської мови на українську. Сьогоднішня презентована книга цікава тим, що оригінальне дослідження здійснене українською мовою, а ми підтримали вихід двомовного видання. Для нас важливо, щоб таке цінне дослідження було доступне й для тих людей, які не володіють українською».

Тетяна Літераті згадує, що 2020 року, коли вперше вийшло дослідження, панував ковід. Слухачі сиділи в масках, а відтак не могли навіть поспілкуватися з авторкою особисто. Тоді презентацію було надзвичайно складно організувати. Останні два роки видалися особливо важкими для родини дослідниці Ужгорода. Наразі пані Тетяна поклала творчу діяльність на паузу, хоч і намагається час від часу повертатися до улюбленої справи. «У виданні, яке сьогодні презентуємо, моєї роботи не багато.

А от Вікторія протягом останніх 2 років виконала титанічну працю над перекладом. Коли я отримала перші розділи, було досить дивно читати. Сприймалося абсолютно не так, як український варіант.

Здавалося навіть, що це не я написала», – розповідає Тетяна Літераті.

Вікторія Рего-Макушина розповіла про особливість роботи над перекладом дослідження, першоджерелом якого були угорськомовні тексти, які переклали на українську, і от тепер знову на угорську. Книга охоплює 24 історії про представників різних професій і підприємства.

Особливо захопили перекладачку розповіді про майстра, який виготовляв печі, та іншого, що робив бруківку.

Також цікавою є історія кондуктора, який на початку минулого століття дуже якісно й суворо виконував свою роботу.

«Нині такої дисципліни в транспорті не вистачає», – жартома каже перекладачка. На презентацію завітали нащадки майстрів, історії яких викладені в книзі. Вони подякували авторці й перекладачці за важливу як для їхньої сім’ї, так і для суспільства загалом роботу.

Дехто навіть зауважив, що про певні факти щодо своїх предків дізнався вперше.

Анастасія Лабик

Чемпіонат Європи з програмування відбудеться вперше – з 22 до 25 березня 2024 року його проведуть у Чеському технічному університеті (в Празі)

Нещодавно відбувся чемпіонат Південно-Східної Європи з програмування, у якому взяли участь 132 команди з 9 держав цього регіону: Албанії, Болгарії, Боснії і Герцеговини, Греції, Ізраїлю, Кіпру, Північної Македонії, Молдови, Румунії, Сербії, Туреччини, України та Чорногорії. Значна частина українських команд писала це змагання у Львові – на базі національного університету імені Івана Франка.

За результатами змагання, команда Ужгородського університету UzhNU_Machata (Василь Меренич, Олександр Гроскопф, Сергій Лошак, тренери – Олександр Міца та Сергій Вапнічний) виборола третє місце серед українських колективів (паралельно це змагання було й фінальним етапом чемпіонату України з програмування. – Ред.) і разом з гуртами Київського університету імені Тараса Шевченка, Львівського університету імені Івана Франка та Харківського університету радіоелектроніки потрапила до фіналу європейської першості з програмування. Чемпіонат Європи з програмування відбудеться вперше – з 22 до 25 березня 2024 року його проведуть у Чеському технічному університеті (в Празі).

До фінального етапу з Південно-Східної Європи, крім українців, потрапило п’ять команд із Румунії: дві – з Бухарестської політехніки та по одній – з університету Бухареста, Яського університету ім. А. Й. Кузи (м. Ясси) та Клузького університету імені Бабеша-Бойяї (м. Клуж-Напока); два колективи з Сербії ‒ з університетів Белграда та Нового Саду; по одній команді з Греції (з технічного університету Афін) і Туреччини (Босфорський університет, м. Стамбул).

Докладна інформація – на сайтах acm.ro та euc.icpc.global.

Нагадаємо, що команди Ужгородського університету тричі виходили до фіналу першості світу (2017, 2018 та 2023 роках). Усі студенти, які були в командах-фіналістках, як і учасники команди UzhNU_Machata (В. Меренич, О. Гроскопф, С. Лошак), навчаються на спеціальності «Комп’ютерні науки».

Побажаймо успіху українським командам у фіналі Європейської першості!

Медіацентр УжНУ – за інформацією кафедри інформаційних управляючих систем і технологій

Бура Ірина

журналістка

УП.Життя

https://life.pravda.com.ua/society/2023/12/15/258326/

Читання друкованих матеріалів сприяє у шість-вісім разів кращому розумінню прочитаного, порівняно з текстами в електронному форматі.

Про це свідчить дослідження вчених з Університету Валенсії (Іспанія), опубліковане в Review of Educational Research, пише The Guardian.

Вони проаналізували понад два десятки досліджень, опублікованих між 2000 і 2022 роками, які стосувалися розуміння прочитаного.

Їхніми учасниками були майже 470 тисяч учнів. "Розуміння текстів, прочитаних у цифровому форматі, було близьким до нуля.

Це може бути пов'язано з тим, що лінгвістична якість цифрових текстів, як правило, нижча, ніж друкованих. Наприклад, текст у соціальних мережах може бути, "розважальним", без складного синтаксису, а тому не спонукати до міркувань", – каже професор Університету Валенсії Ладіслао Сальмерон.

Сальмерон додає, що обдумування при читанні цифрових текстів також є більш поверхневим, на відміну від друкованих матеріалів.

Це може означати, що читач "не повністю занурюється в оповідь". Водночас дослідники не виявили негативного зв'язку між читанням текстів у електронному форматі і розумінням прочитаного серед учнів середньої школи та студентів.

Сальмерон пояснює таку тенденцію тим, що маленькі діти гірше дистанціюються від відволікаючих факторів – наприклад, повідомлень, які надходять на пристрій під час читання.

"Здатність регулювати наше пізнання розвивається в підлітковому віці. Маленькі діти можуть бути не повністю підготовлені до саморегуляції своєї активності під час цифрового читання", – додає він. Автори дослідження також заявили, що маленькі діти, які часто читають з цифрових носіїв, можуть бути менш здатними збільшувати свій академічний словниковий запас.

"Дослідники не проти цифрового читання, але застерігають, що воно не є настільки корисним для сприйняття, як друковане. Ось чому керівники шкіл повинні більше акцентувати на читанні друкованих форматів замість цифрових. Особливо це стосується учнів молодших класів", – каже співавторка дослідження Лідія Альтамура.

Сальмерон додає, що погане сприйняття інформації з електронних носіїв не залежить від того, де її подано: у соціальних мережах чи на освітніх веб-сайтах.

"Ми очікували, що читання освітніх порталів буде значно краще асоціюватися з розумінням тексту, але наші дані свідчать, що це не так", – стверджує він.