Про уроки – ті, які відкриті…

Субʼєктивно.

20 років працюючи в школі, упевнено можу сказати: ефективною є системна й систематична робота.

Одноразове – хіба що просто ефектне.

Бо навчання – насамперед праця, щоденна праця розуму, хай і звучить «не по-модньому».

Універсальних методів, прийомів, форм навчання нема – усе залежить від класу, але найбільше – від особистості вчителя, його професійності, характеру, харизми.

Кожен учитель, який себе поважає, завжди готовий до уроку: це можуть бути інтерактивні заняття, а можуть бути і «банальні» тренувальні вправи. Вибивають учителя з роботи так звані показові уроки – заняття, на які приходять подивитися пів школи колег, адміністрація і – для повного щастя – управлінці… Можливо, тільки я не бачу ефективності відкритих уроків, бо часто вони таки зводяться до вистави. Є і варіант, коли вчителі прагнуть запросити до себе когось – колегу, батьків, консультантів, експертів…

Щоб побачити збоку свої плюси і мінуси. Але це вже інша історія.

 

Чи може хтось змусити вчителя давати відкритий урок?

Ні. Не може. Ніхто не може.

Заздалегідь прошу вибачення в колег, у яких кожен урок – відкритий.

Автор: Олеся Калинич,

начальник управління освіти, релігій та у справах національностей,

м. Хуст.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

З нагоди Міжнародного дня студента міністр освіти і науки Оксен Лісовий та заступник міністра з питань вищої освіти Михайло Винницький зустрілися із представниками органів студентського самоврядування з різних регіонів України.

Зустріч відбулася за ініціативи громадської спілки «Українська студентська ліга» та за участю Української асоціації студентів. Оксен Лісовий обговорив зі студентами основні напрями роботи міністерства, поточну діяльність, виклики, на які потрібно реагувати в умовах війни, а також трансформації, потрібні для зміни освіти.

«Ви навчаєтеся в системі, що була побудована для іншої країни — радянського союзу, якого вже не існує. Освітня мережа будувалася роками, але для тої країни. Для цієї країни потрібна інша мережа профтехів, шкіл, університетів — ці заклади мають бути іншими, щоб сформувати іншу людину. Людину для життя у вільному світі. Це різні технічні завдання. Тому ми працюємо над трансформаціями», — зазначив Оксен Лісовий.

На питання про виплату стипендій міністр відповів, що у бюджеті 2024 року на цю потребу заклали на 500 млн грн більше, ніж на 2023 рік.

Під час дискусії постало питання про обов’язок студентів і викладачів говорити на території кампусів державною мовою.

Представники міністерства нагадали, що мовою освітнього процесу є українська. Ворог продовжує руйнувати інфраструктуру, тож держава вимушена спрямовувати кошти на відновлення пошкоджених будівель закладів освіти.

На 2024 рік на капітальні видатки для закладів вищої і фахової передвищої освіти закладено майже чверть мільярда гривень. Студенти також порушили питання трансформації вищої освіти. Зокрема цікавились, як саме буде впроваджений розвиток індивідуальних освітніх траєкторій відповідно до нового законопроєкту. «Одним із ключових принципів, що ми як міністерство наразі активно втілюємо, є розвиток суб’єктності студента.

Студент має бути людиною, яка самостійно приймає рішення та відповідає за них. Коли ви самі вибираєте викладача та курс, ви формуєте конкуренцію та поліпшуєте якість освіти. Коли ви самі обираєте, скільки кредитів узяти для себе цьогоріч, регулюючи тим самим своє навантаження, ви формуєте свій освітній процес. Це все і є складовою суб’єктності», — розповів Михайло Винницький.

Інклюзивне навчання та зручно облаштовані простори в закладах освіти важливі для створення середовища, у якому кожен здобувач освіти, незалежно від своїх особливостей, може відчути підтримку та розвивати потенціал.

Тому нині одним з пріоритетів МОН є облаштування інклюзивних та безпечних просторів, а також оновлення освітніх програм відповідно до потреб сьогодення. Відповідаючи на питання реінтеграції та визнання документів про освіту, виданих на окупованих територіях, Михайло Винницький чітко зазначив, що жоден документ, виданий окупаційною владою, не визнається Україною.

Це є принциповою позицією держави і МОН.

Наприкінці зустрічі Оксен Лісовий та Михайло Винницький подякували активним студентам і студентським організаціям за діалог та пошук спільних рішень. Адже в діалозі з учасниками освітнього процесу можна знайти дієві рішення та шляхи розвитку сфери.

Перша леді України Олена Зеленська взяла участь у нараді щодо реалізації Стратегії реформи шкільного харчування, затвердженої наприкінці жовтня Кабінетом Міністрів.

 

Перша леді України Олена Зеленська взяла участь у нараді щодо реалізації Стратегії реформи шкільного харчування, затвердженої наприкінці жовтня Кабінетом Міністрів. Захід відбувся в Києві під головуванням Прем'єр-міністра Дениса Шмигаля.

На нараді були присутні представники уряду, Офісу Президента, профільних державних структур і органів, а також міжнародних неурядових організацій і посольств, зокрема, Швейцарії, Німеччини, Франції та Італії.

Присутнім презентували Стратегію реформи, розроблення якої відбулося за підтримки та сприяння Швейцарсько-українського проєкту DECIDE, і її чотири основні цілі.

Також було обговорено проміжні результати реформи й подальші кроки, які необхідно здійснити, щоб досягти передбачених Стратегією результатів. «Наша мета – забезпечити різноманітне, збалансоване та якісне харчування в школах і дошкільних закладах.

Закликаю всіх відповідальних включатися в роботу, зокрема громади, адже від них залежатиме виконання практичних кроків», – зазначив Прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Реформа шкільного харчування розпочалась у 2020 році з ініціативи першої леді Олени Зеленської.

Того ж року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову «Про затвердження плану заходів з реформування системи шкільного харчування». Робота над Стратегією стартувала взимку 2023 року, і вже наприкінці лютого її надіслали на розгляд уряду.

27 жовтня Кабмін затвердив цей документ.

На найближчі роки Стратегія має стати дорожньою картою реалізації реформи для всіх її учасників – від центральних органів виконавчої влади до представників органів місцевого самоврядування. На її основі громади можуть розробити регіональні стратегії впровадження змін на місцях.

«Ми починали реформу шкільного харчування, як то кажуть, в іншому житті – у 2020 році. Вже тоді постало багато викликів. Виявилося, що доведеться змінювати санітарний регламент для закладів освіти, постанову уряду щодо нутриціології та порядку організації харчування у школі. Не лише змінювати та оновлювати меню, переучувати кухарів, оновлювати обладнання, а й, головне, змінювати психологію. Переконання вчителів, батьків, родин, усього суспільства. Я вдячна всім учасникам реформи за те, що ми спільними зусиллями таки продовжили її в час повномасштабного вторгнення. Не відступилися. Відчули, що школі саме зараз украй потрібен розвиток», – сказала Олена Зеленська.

Вона наголосила, що реформа необхідна українським родинам, щоб вони бачили розвиток і розуміли, що про їхніх дітей дбають, що в держави є ресурс та бажання не лише виживати під час війни, а й розвиватися, давати своїм громадянам найкраще.

«Стратегія реформи – це путівник, карта, підкажчик, навігатор у впровадженні реформи. До роботи над нею долучилися як профільні міністерства й державні структури, так і представники наших партнерів, активісти. Так реформа по-своєму об’єднала цілу країну та її громадський і урядовий сектори. Будь-яка реформа – це колективна справа й колективна відповідальність», – зазначила перша леді.

Стратегія визначає план дій на 2023–2024 роки та чотири основні мети реформи до 2027 року: Достатність фінансового ресурсу у замовників для закупівель харчових продуктів чи послуг з організації харчування та здійснення закупівель просто та ефективно. Відновлення та модернізація харчоблоків закладів освіти з використанням новітніх технологічних процесів, покращення показників енергоефективності та дотримання принципів системи НАССР.

Забезпечення органів місцевого самоврядування й закладів освіти достатнім штатом кваліфікованих працівників, які якісно й безпечно організовують харчування та сприяють формуванню в учнів здорових харчових звичок. Свідоме обрання українцями здорового харчування.

Стратегічна мета впровадження змін у цих напрямах – забезпечити різноманітне, збалансоване та якісне харчування в закладах освіти, сприяючи соціальному захисту вразливих груп населення та формуючи навички здорового харчування у дітей і дорослих.

«Ростімо здорове покоління, здорове суспільство, готуймо майбутнє просто зараз. Бо воно буде лише таким, яким ми самі його зробимо», – сказала Олена Зеленська.

Серед організацій, які зробили внесок у впровадження реформи, дружина Президента назвала ЮНІСЕФ в Україні, Швейцарсько-український проєкт DECIDE, Фонд Говарда Баффета, Посольство Швейцарії в Україні, Посольство Естонії в Україні, Всесвітню продовольчу програму ООН в Україні, Всесвітню організацію охорони здоров’я, «Діємо для здоров’я».

Олена Зеленська закликала присутніх приєднуватися до реформи, ставати партнерами здорового майбутнього дітей та України. 

Оргкомітет авторитетної міжнародної конференції в Польщі повідомив, що відома науковиця з Ужгороду доцентка кафедри органічної хімії, кандидатка фармацевтичних наук Різак Галина Вікторівна зможе виступити з доповіддю "Використання симуляційного навчання у медичній освіті: оцінка практичних переваг та обмежень (The use of simulation-based learning in medical education: an assessment of practical benefits and limitations).

Конференція відбудеться у грудні цього року.

Вл. інф.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України 14 листопада 2023 року відбулася зустріч міністра освіти і науки України з командою Представництва Світового банку в Україні на чолі з головою Представництва Геворгом Саркісяном.

Під час зустрічі сторони обговорили питання двосторонньої співпраці в галузі освіти і науки, а також результати імплементованих проєктів та стан реалізації поточних спільних заходів. Зокрема, говорили про початок проєкту LEARN, який є важливим в контексті безпеки у закладах освіти, продовженні реформи НУШ, надолуженні освітніх втрат.

Цей проєкт є пріоритетом діяльності Представництва Світового банку в Україні на найближчі роки.

Також обговорили складові проєкту «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів», до яких входять реформа контрактів у закладах вищої освіти, підтримка оптимізації мережі ЗВО.

Окрім того, розглянули питання об’єднання закладів вищої освіти у кластери, що сприятиме підвищенню інституційної спроможності, дозволить підтримати реформу вищої освіти через розбудову дослідницької інфраструктури.

Команда Представництва Світового банку в Україні братиме участь у розробленні стратегії отримання допомоги, що передбачатиме відстежування її використання та вимірювання ефективності.

Це допоможе донорам зрозуміти пріоритети потреб освіти України.

Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий висловив вдячність команді Представництва Світового банку в Україні за довготривалу ефективну співпрацю та підтримку освіти в Україні.

Запрошуємо до співпраці за оновленими програмами, спрямованими на професійний розвиток сучасного педагога.

Наші контакти:

ПАЛЬКО Тетяна Василівна - директор навчально-наукового центру підвищення кваліфікації ДВНЗ «Ужгородський національний університет» (тел. 0505369905)

РОМАНЧАК Ольга Олександрівна- завідувач навчально-методичним кабінетом підвищення кваліфікації та безперервного професійного розвитку (тел. 0509783036; 0989728932)

ТЯСКАЙЛО Ганна Іванівна- завідувач навчально-методичним кабінетом координаційно-методичної діяльності (тел. 0509008331; 0976447693)

Поштова адреса:

м. Ужгород, пл. Народна, 3

Електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Під час візиту до Французької Республіки перша леді України Олена Зеленська зустрілася з генеральним директором Метрополітен-опери Пітером Гелбом і його дружиною, керівницею Ukrainian Freedom Orchestra Кері-Лінн Вілсон.

Перша леді подякувала за підтримку, яку Метрополітен-опера надає Україні та її митцям із перших днів російського вторгнення.

Так, 14 березня 2022 року відбувся «Концерт для України» (Concert for Ukraine), який став одним із перших заходів, організованих Метрополітен-оперою після російського вторгнення.

24 лютого 2023-го було проведено «Концерт пам'яті та надії» (For Ukraine: A Concert of Remembrance and Hope), приурочений річниці початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Крім того, театр підтримав ініціативу диригентки Кері-Лінн Вілсон організувати Український оркестр свободи (Ukrainian Freedom Orchestra), який спільно з польським Національним театром у співпраці з Міністерством закордонних справ, Міністерством культури та інформаційної політики України та за підтримки Офісу Президента влітку минулого року здійснив турне Європою та Сполученими Штатами.

До складу оркестру ввійшли понад 70 музикантів з України та з-за кордону.

Другий тур Європою під патронатом Олени Зеленської відбувся цьогоріч улітку. «Це не просто музичний ансамбль, а символ нашої боротьби за світле майбутнє, за свободу й культурні цінності. Ви можете розраховувати на мою готовність продовжувати патронат проєкту», – сказала дружина Президента.

Сторони обговорили стажування для українських митців. З 6 березня до 9 червня 2023 року за результатами конкурсного відбору в Метрополітен-опері успішно пройшли стажування четверо музикантів з України.

Фінансування повністю забезпечив театр.

Перша леді наголосила, що партнерська підтримка в культурній та мистецькій сферах шляхом спільних проєктів надзвичайно важлива.

Для України це має значення ще й у контексті повоєнного відновлення, відбудови та повернення до життя зруйнованих чи пошкоджених культурних об’єктів, зокрема оперних і драматичних театрів, а також філармоній.

Станом на 25 жовтня 2023 року шкоди завдано 1711 об’єктам культурної інфраструктури.

Олена Зеленська запросила Метрополітен-оперу до участі у відновленні об’єктів української культури.

«Натхнення, бажання творити, як і бажання допомогти, не зруйнувати. Україна звучить і звучатиме у світі завдяки таким друзям, як Метрополітен-опера», – резюмувала дружина Президента.