У п’ятницю, 8 грудня, в УжНУ відбулася зустріч з Деніелом Дж. Епстейном, викладачем з факультету державного управління Гарвардського університету та відкрита лекція для студентів. Деніел Дж. Епстейн отримав ступінь доктора філософії з порівняльної політології в Гарвардському університеті, працюючи над демократією та партійними системами в Росії та Бразилії.

У 2016 році залишив академічну посаду, щоб працювати над президентською кампанією в США, а пізніше був кандидатом у Палату представників США в Західному Техасі, де також викладав політологію в Техаському технічному університеті.

Його поточні дослідження зосереджені на партійних системах, націоналізмі та демократії. У рамках зустрічі відбувся круглий стіл з деканами та викладачами факультетів на тематику міжнародної співпраці на тему «Як міжнародні університети, такі як Гарвард, можуть найкраще допомогти українським науковцям розвивати свої дослідження та зв'язки з міжнародними науковцями та інституціями».

Деніел Дж. Епстейн розповів про можливості підтримки українських науковців у рамках нову програму «Науковці без кордонів» (SWB).

«Ми хочемо допомогти, сприяти науковим дослідженням українським вченим, розширити їхнє коло наукових зв’язків за кордоном. Це є одним із пріоритетів нашої програми» - зазначив Деніел Дж. Епстейн. Також відбулася лекція для студентів Ужгородського національного університету «Президентські вибори 2024 року та конкуренція політичних партій у США».

Під час лекції Деніел Дж. Епстейн розповів історію становлення двохпартійної системи у США, електоральну базу кожної з партій, зміну електоральних уподобань американських виборців у 60-х роках 20 століття.

Окрему увагу науковець звернув на виборчу кампанію 2024 року, її вплив на політику США.

Інформаційно-видавничий центр

У групі журналістів-четвертокурсників дедлайн гри був 6 грудня, проте студенти інших спеціальностей продовжили забавку в межах своїх колективів до Нового року, тож «Таємний друг» триває далі – переймайте.

Студенти-четвертокурсники відділення журналістики влаштували флешмоб, який підхопив увесь філологічний факультет: гру в «Таємного друга», мета якої – не називаючи свого імені, передати подарунок іншій людині. Автор ідеї – Нікіта Лісовець.

 

Журналісти-четвертокурсники: Валерія Мацола, Мирослав Лисович, Сніжана Безкровна

Саме він запропонував одногрупникам зіграти, щоб зробити їх останній навчальний рік на бакалавраті яскравішим. Задум у хлопця народився так: «Про «Таємного друга» я дізнався, коли працював влітку в таборі наставником. Ми спостерігали, як ця гра допомагає дітям здружитися в колективі. Коли приїхав на навчання, то ідея зіграти в цю гру з одногрупниками з’явилася на початку вересня. Але в багатьох робота, купа практичних занять в університеті. Тому колективно вирішили, що пограємо ближче до дня Святого Миколая». Як розповідає Нікіта, його завданням було написати імена всіх одногрупників на папері і провести таємне жеребкування. Відтак кожен мав подарувати презент так, щоб людина не дізналася, хто її таємний друг. «Невеличкий спойлер: ми так і не знаємо, від кого нам прийшли подарунки. Але це було круто і по-новорічному. Ми стали першою групою на факультеті, яка започаткувала цю традицію, а потім долучилися студенти інших відділень», – розповів ініціатор акції.

 

Першим гравцям забавка сподобалася.

Один із них – Мирослав Лисович, який каже: «Вважаю гру в таємного друга або Санту не лише захопливою, а й особливою завдяки чудовим подарункам і непередбачуваним відкриттям. Мій Санта виявився справжнім майстром створення святкового настрою та пам’ятних моментів! Отримавши свій подарунок, я був приємно здивований.

Особливо, коли виявилося, що він супроводжується чудовим роздрукованим фото, яке колись зробив однокурсник.

Сподіваюся, цю традицію продовжать наші наступники, адже завжди цікаво створювати новорічний настрій для тих, хто тебе оточує».

У групі журналістів-четвертокурсників дедлайн гри був 6 грудня, проте студенти інших спеціальностей продовжили забавку в межах своїх колективів до Нового року.

Тож «Таємний друг» триває далі – переймайте.

Марія Бондаренко, студентка відділення журналістик

8 грудня підбили підсумки акції «Письменник за прилавком» й оголосили цьогорічних лауреатів. Ними стали (за категоріями): «Наукове видання Закарпаття-2023» – Галина Шумицька «Мовна ситуація на Закарпатті в 1991–2021 роках: регіональний вимір мовної політики»; «Краєзнавче видання Закарпаття-2023» – Людвіг Філіп «Унгвар-Ужгород»; «Художня книга Закарпаття-2023» – Павло Чучка «Послання Павла до срібноземлян 1973–2023»; «Дитяча книга Закарпаття-2023» – Маргарита Меденці «Усміхнений будинок»; «Презентаційне видання Закарпаття-2023» – Василь Коцан «Монистята на білиньку шию».

Цьогорічну літературну акцію «Письменник за прилавком» завершував дебютант – доцент кафедри археології, етнології та культурології УжНУ, директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту Василь Коцан.

Залюблений в автентику Закарпаття: за прилавком «Кобзаря» дебютував історик-етнографіст Василь Коцан Головною сферою наукових зацікавлень пана Коцана є народний костюм Закарпаття, вишивка.

Каже, зацікавився ними, коли у 2006 році прийшов працювати в музей. Почав досліджувати тему народного костюму – і в 2013 році видав першу монографію (основою стала кандидатська дисертація) про народний одяг гуцулів Рахівщини, де проаналізував локальні особливості жіночого й чоловічого вбрання. Потім на світ з’явилося популяризаційне видання «Народне вбрання лемків».

Частина докторської дисертації стала ще однією монографією – «Традиційний народний костюм Закарпаття».

Залюблений в автентику Закарпаття: за прилавком «Кобзаря» дебютував історик-етнографіст Василь КоцанЗа прилавком «Кобзаря» науковець презентував як персональні, так і написані з колективом музею видання. У 2014 році колектив музею вирішив започаткувати серію презентаційних альбомів-каталогів, які б презентували окремі музейні збірки. Першим виданням стала книга «Традиційні деревообробні промисли на Закарпатті у ХІХ – першій половині ХХ ст.», де музейники описали давні предмети побуту краян. Альбом і творчий колектив стали лауреатами обласної премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі.

Наступним виданням серії стали «Вільхівські гончарі», де йдеться про музейну колекцію кераміки 4 майстрів, що проживали в традиційному осередку закарпатського гончарства с. Вільхівка Іршавського р-ну. Авторка альбому – Мар’яна Мегела.

Можуть похвалитися музейники й альбомом, присвяченим колекції музейних ікон. У книзі читач може ознайомитися з іконами, виконаними на дереві, металі, склі, літографією. Варто зазначити, що найстаріші ікони, які зберігаються в музеї, були створені в середині та кінці ХVI століття. «Монистята на білиньку шию…» – видання авторства Василя Коцана, у якому йдеться про жіночі прикраси з бісеру, які носили долиняни, гуцули, бойки та лемки Закарпаття у ХІХ та першій половині ХХ століття.

Текстову й альбомну частини супроводжують чорно-білі фотографії кінця ХІХ та середини ХХ століття, що демонструють жінок у традиційному народному вбранні, до комплекту якого входять прикраси з бісеру. Цікаво, що за прикрасою можна визначити, з якого саме населеного пункту Закарпаття була власниця: всі вироби відрізняються колоритом, структурою орнаментальної композиції.

Спільно з дружиною Тетяною Сологуб-Коцан, яка теж працює у музеї, Василь Васильович цьогоріч видав альбом «А я свою вишиванку д’ серцю пригортаю…», куди увійшли взірці вишивки з жіночих та чоловічих сорочок, а також скатертини кінця ХІХ – першої половини ХХ століття.

Як розповідає науковець, збирачкою та упорядницею досліджуваної збірки стала вчителька народних шкіл Закарпаття Марія Грицак, яка, працюючи у 20–30 роках у різних куточках краю, захопилася місцевою вишивкою. Частина її колекції взірців вишивки долинян, гуцулів, бойків і лемків потрапила у фонди скансену у 70-х роках (її й презентували в книзі), інша частина – опинилася в обласному краєзнавчому музеї. Видання теж містить старовинні фото, на яких видно, яка частина сорочки, костюма оздоблювалася тією чи тією вишивкою.

Залюблений в автентику Закарпаття: за прилавком «Кобзаря» дебютував історик-етнографіст Василь КоцанЦікаво, що назви обох видань – це слова із закарпатських коломийок. Зазначені альбоми продовжують серію, що знайомить читача з фондами Закарпатського музею народної архітектури та побуту.

Зауважимо, що всі описані вище видання серії є двомовними – українською та англійською, що дає можливість популяризувати нашу культуру за кордоном.

Також пан Коцан презентував присутнім збірники наукових статей «Етніка Карпат», які є результатом етнографічних студентських практик, повноцінних експедицій викладачів кафедри археології, етнології та культурології, музейних працівників; та популяризаційні видання для туристів, підготовані з колегами-музейниками, про Ясіня, Середнє Водяне, Вишково, Колочаву та Ужок. Розповів і про науковий збірник музею, який виходить за результатами наукової і практичної діяльності скансену. «Творчих планів багато, – каже Василь Васильович. – Маємо нові проєкти у музеї. А щодо книг, то хочу видати наступний альбом музейної серії – про головні убори та зачіски».

Галина Кришінець – для Медіацентру УжНУ

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Освітнє середовище в Україні має стати інклюзивним, безбар’єрним та дружнім до учасників освітнього процесу. Для цього в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору Міністерство освіти і науки України реалізовує флагманський проєкт «Українська освіта без бар’єрів».

Він покликаний створити належні умови для здобуття якісної освіти, соціалізації, підготовки до самостійного життя та професійної діяльності для кожного і кожної.

У межах реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору маємо досягнення та напрацювання.

Уже розроблено Національну стратегію розвитку інклюзивного навчання, яку найближчим часом подадуть на затвердження уряду.

Також зростає кількість учнів, що перебувають на довготривалому лікуванні, а тому «випадають» з освітнього процесу. Щоб якомога більше дітей у лікарнях мали доступ до навчання, за цей рік розширили мережу ДУ «Школа супергероїв» ще на 4 освітні центри — нині їх вже 11 в Україні. У планах на наступний рік — розширити мережу та відкрити ще 6 освітніх центрів.

Для учнів з особливими освітніми потребами надрукували 21 назву підручників для 5, 6 та 10 класів шрифтом Брайля та придбали 13 спеціально обладнаних автобусів для довезення до закладів освіти. У 2024 році плануємо придбати 330 автобусів для дітей з особливими освітніми потребами.

Нині 49 % учнів здобувають освіту за дистанційною або змішаною формами, зокрема на тимчасово окупованих територіях. Щоб вони могли ефективно навчатися, функціонує освітня платформа «Всеукраїнська школа онлайн».

За 2023 рік вона поповнилася 73 курсами для 5–11 класів, понад 3500 відеоуроками з 18 основних предметів, методичними матеріалами з інфомедійної грамотності та організації дистанційного й змішаного навчання на базі платформи, а також діагностичними тестами для виявлення освітніх втрат.

В умовах війни працюють 664 інклюзивно-ресурсні центри (ІРЦ), у яких проводять комплексне оцінювання розвитку, надають корекційно-розвиткові послуги дітям з ООП та здійснюють психолого-педагогічний супровід. У 2024 році плануємо розширити функції та взаємодії ІРЦ із закладами дошкільної і загальної середньої освіти, а також відновити пошкоджені й зруйновані центри.

Проєкт Міністерства освіти і науки України «Освіта для всіх» здійснюється в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, яку реалізують за ініціативи першої леді України Олени Зеленської.

 

за матеріалами: Українське радіо

автор: Вікторія Горьова

Міністерство освіти та науки України оголосило рейтинг найкращих вищих навчальних закладів України.

Про це йдеться в інтерв'ю заступника міністра освіти і науки України Михайла Винницького для "Українського радіо".

В лідерах рейтингу знаходяться Київ, Харків і Львів. За словами заступника Міністра освіти і науки України Михайла Винницького, на сьогодні в Україні існує 170 державних невійськових вищих навчальних закладів, з яких 20 регулярно мають найкращих абітурієнтів і найвищі показники.

Серед найбільш популярних освітніх установ, які здобули визнання серед абітурієнтів, вирізняються:

Київський національний університет імена Тараса Шевченка

Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"

Національний університет "Києво-Могилянська академія"

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"

Харківський національний університет радіоелектроніки

Національний університет "Львівська політехніка"

Львівський національний університет імені Івана Франка Український католицький університет Останнім часом виділяються й деякі регіональні університети в менших містах.

Йдеться про Дніпро і Дніпровську політехніку, яка є однією з найсильніших політехнік в країні, далі непогано стоїть Запорізький університет, Сумський державний, що дивно, враховуючи його близькість до російського кордону.

Також у Франківську є Прикарпатський університет, який в нас завжди топовий, - каже фахівець.

Студенти ознайомилися з потенційним місцем працевлаштування, дізналися про історію створення, принципи та стандарти роботи компанії, на якій мають змогу проходити й виробничу практику Студенти спеціальності «Прикладна математика» факультету математики та цифрових технологій відвідали ТОВ «Ядзакі Україна», яка є частиною міжнародної корпорації «Yazaki», що займається виготовленням автомобільної продукції.

Згадана корпорація – світовий лідер із виготовлення схемних джгутів для автомобілів.

Має 142 представництва (заводи, інженерні та логістичні центи) у 45 країнах світу. Під час екскурсії студенти ознайомилися з потенційним місцем працевлаштування, дізналися про історію створення, принципи та стандарти роботи компанії. Крім того, наочно побачили процес створення джгута та масштаби фірми.

«Під час заходу було приємно побачити наших випускників, які поділилися тим, які навички та компетентності потрібно розвивати студентам під час навчання, щоб надалі мати високооплачувану роботу на подібних підприємствах», – відзначила кандидатка технічних наук кафедри кібернетики і прикладної математики, доцентка Наталія Кондрук.

Такі події на факультеті математики та цифрових технологій проводять на регулярній основі.

«Студенти вже мали можливість відвідати подібні місцеві підприємства, які працюють з іноземним капіталом, тож надалі можуть обирати їх як бази виробничої практики. Також на факультет систематично запрошують представників різних компаній – на корисні зустрічі з молоддю УжНУ.

Дякуємо організаторам і сподіваємося на дальшу співпрацю», – додала Н. Кондрук.

Враженнями поділився й студент факультету математики та цифрових технологій Максим Кіщак:

«Фірма вражає технологічною оснащеністю, високим рівнем професіоналізму. Дізнався багато цікавого про інноваційні підходи до виробництва джгутів та їхню роль у поліпшенні водійського досвіду. Важливо, що «Ядзакі» акцентує увагу на високій якості та безпеці продукції. Екскурсія виявилася корисною. Глибше зрозумів процес роботи підприємства, що дало змогу оцінити важливість цієї складової у вигляді безпеки та ефективності автомобілів BMW».

Завершили зустріч невеликими презентами від компанії та смаколиками.

За інформацією факультету математики та цифрових технологій

До молоді з просвітницькою лекцією завітали представники патрульної поліції краю – випускники Ужгородського університету 4 грудня в читальній залі Наукової бібліотеки УжНУ зі студентами філологічного факультету зустрілися представники патрульної поліції Закарпатської області.

Захід відбувся у межах всеукраїнської акції «16 днів проти насильства», яка триває з 25 листопада до 10 грудня.

Ініціаторкою й організаторкою зустрічі стала заступниця декана філологічного факультету з виховної роботи Марта Демчик. «До акції долучаються всі освітні заклади.

Це важливо, бо ми навчаємо студентів і зобов’язані давати їм знання про їхні права, обов’язки, реагувати на будь-які прояви насильства як у сім’ї, так і в навчальному закладі. Крім того, філологічний факультет готує майбутніх учителів, які будуть стикатися з такими речами у своїй практиці, тому повинні знати, як з цим боротися.

Та й література, яку вивчаємо, теж часто присвячена боротьбі з найрізноманітнішими формами насильства.

На жаль, у нашій країні нині його надзвичайно багато, – розповідає Марта Іванівна. – Тому одну з акцій, які ми проводимо впродовж цих двох тижнів, вирішили зробити лекцією про насильство у сім’ї, школі. Для всебічного розгляду питання запросили патрульних поліції області, щоб вони розповіли, куди звертатися, які є можливості в потерпілого, якщо таке трапляється. Було цікаво ще й тому, бо наші спікери – випускники різних факультетів УжНУ.

Тож студенти, крім корисної інформації, дістали й мотивацію: якщо буде бажання, зможуть після навчання пробувати себе й у професії поліціянта. Дуже вдячна нашим гостям за цікаву, інформативну бесіду, а працівникам читальної зали книгозбірні – за сприяння у проведенні зустрічі й тематичну виставку матеріалів і літератури “Насильству немає виправдання”». Зустріч розпочалася в формі лекції, яка в процесі перейшла у діалог.

Ужнівці мали змогу поділитися особистими історіями й запитати, що їх цікавить.

Інспекторка відділу зв’язків з громадськістю Мар’яна Павлишинець була головною спікеркою.

Разом з колегами розповіли про форми насилля, як довести факт кожного з різновидів, запобігти й протидіяти таким злочинам.

Студенти філологічного факультету долучилися до акції «16 днів проти насильства»«Постраждалі від домашнього насильства мають право на безкоштовну психологічну й правову допомогу. Якщо хочете убезпечитися від кривдника, але не маєте змоги десь перебути якийсь час, ви можете звернутися до поліції на номер 102, де в разі потреби вас розмістять у кризовій кімнаті.

Це тимчасове житло, в якому можна перебувати до 10 днів», – проінформувала Анастасія Мальована, командир батальйону управління патрульної поліції Закарпатської області.

Сніжана Безкровна, студентка відділення журналістики