Серед наукових зацікавлень ужгородського вченого – проблема посилення інституційної спроможності держави в умовах війни

За підсумками розгляду понад

500 заявок з різних країн словацька державна наукова агенція SAIA відібрала 80 науковців для виконання наукових досліджень у Словацькій Республіці протягом 2023/24 академічного року.

З-поміж учасників програми відібрали й трьох професорів юридичного факультету УжНУ – Тетяну Карабін, Марію Менджул та Михайла Савчина.

Професор Михайло Савчин у межах програми словацької наукової агенції SAIA стажується в Університеті Коменського в БратиславіЗокрема, Михайло Савчин проходить наукове стажування на базі кафедр конституційного права та адміністративного і довкіллєвого права Університету Коменського в Братиславі. Предметом його наукових пошуків є проблематика трансформації публічної влади в умовах війни.

Після розгортання млявого російсько-українського збройного конфлікту в повномасштабну конвенційну війну стала очевидною глибока криза світового порядку, що лише посилилося кризою у відносинах між Ізраїлем та Палестинською автономією, де вкрай неефективний уряд не контролює сектор Газа, в якій донедавна заправляла терористична організація ХАМАС.

У свою чергу, Московія веде війну традиційними для неї геноцидальними методами, що тепер у доктрині розглядається як ведення терористичної війни. У рамках стажування професор Савчин 11–12 вересня взяв участь у XIV Bratislava legal forum, до якого разом із іншими колегами з юридичного факультету УжНУ систематично долучається вже поспіль останні 5 років. Особливо запам’ятався форум у Братиславі в лютому 2020 року, якраз напередодні запровадження обмежень, пов’язаних із коронавірусною пандемією.

Цього року виступ Михайла Савчина стосувався захисту прав людини у ході московито-української війни та пов’язаних із цим конфліктом обмежень у здійсненні основоположних прав. До речі, прикметною рисою стажування є те, що воно реалізується на підставі законодавства України та Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво. Професор Михайло Савчин у межах програми словацької наукової агенції SAIA стажується в Університеті Коменського в БратиславіПротягом першої третини програми наукових досліджень професор Савчин дістав доступ до широкого кола доктринальних джерел кращих представників конституційного, міжнародного, адміністративного та мілітарного права, безпекознавства, політології та етики.

Оскільки дослідження стосується взаємодії чеснот і цінностей у праві та їх впливу на інституційний дизайн влади в умовах війни, вельми важливим є дослідження проблем доброчесності чиновників і суддів, обороноздатної демократії, підзвітності та підконтрольності уряду.

У цьому сенсі також прикметною вивилася тематика Консервативної правничої конференції, що відбулася 14 листопада, на якій представники консервативної та ліберально-демократичної правничих шкіл дискутували про проблематику і перспективу гомосексуальних шлюбів.

На сьогодні ситуація така, що більшість конституційних порядків визнає шлюб як союз чоловіка і жінки, а тому наразі найбільш перспективним є запровадження реєстрації державою цивільних партнерств.

З цього питання Європейський суд з прав людини вказав на обов’язок України запровадити реєстрацію партнерств у справі Маймулахіна та Марківа.

Оскільки, згідно з консервативним тлумаченням шлюбу, його метою, окрім спільного проживання з певним розподілом прав і обов’язків, є і виховання дітей, то для легалізації гомосексуальних шлюбів також застосовується поступово сурогатне материнство, що також викликає чимало дискусій етико-правничого характеру.

Наукове стажування в Університеті Коменського дало змогу вдоступнення до доктринальних джерел для кращої підготовки публічної лекції ужгородського науковця, проведеної 21 жовтня в Ягеллонському університеті в Кракові (Польща).

Тема стосувалася судової реформи у контексті європейської інтеграції України.

Вона відбулася у межах спільного семінару з професором Ягеллонського університету Пьотром Мікулі та викликала дискусію щодо обмеження впливу політиків на судову владу, зокрема процедури відбору суддів та гарантії їх незалежності.

Протягом стажування до Нового року Михайло Савчин проведе низку лекцій для студентів про ідентичність та європейську інтеграцію України, а також підготує серію публікацій у наукових виданнях Словаччини. У ході стажування ужгородський правознавець візьме також участь у семінарах та інших наукових заходах, які періодично проводяться в Університеті Коменського, інших вишах Словаччини і сусідніх країн.

На завершення програми перебування в Університеті Коменського планується написання і видання монографії англійською мовою.

Медіацентр УжНУ – за інформацією Михайла Савчина

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України У жовтні 2023 року

Україна набула статусу спостерігача в міжнародному дослідному інфраструктурному проєкті «The International Fusion Materials Irradiation Facility — Demo Oriented NEutron Source» (IFMIF-DONES).

Мета проєкту — створення та експлуатація нового джерела термоядерних нейтронів, що призначене для тестування, перевірки та кваліфікації матеріалів таких майбутніх термоядерних електростанцій, як DEMO (європейський прототип демонстраційного термоядерного реактора).

Цьогоріч Україна вперше взяла участь у засіданні другого керівного комітету DONES разом із представниками 17 країн-учасниць та Європейською комісією від імені програми «EURATOM», а також консорціумом європейських термоядерних лабораторій (EUROfusion) та Fusion for Energy (F4E). У проєкті DONES Україну представляє Ігор Гаркуша — професор, доктор фізико-математичних наук Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України.

Він очолює українську дослідницьку ланку в консорціумі проєкту «EUROfusion», у межах якого відбувається реалізація європейської дорожньої карти досліджень із керованого термоядерного синтезу задля створення прототипу термоядерної станції DEMO та промислової термоядерної електростанції до 2050 року.

Ця участь є важливою для України, адже допоможе:

інтегруватися в міжнародне наукове

обʼєднання для спільної експлуатації наукового обладнання в межах сучасних експериментальних можливостей; формувати власну експертизу за напрямом

термоядерного синтезу та розвивати необхідні знання в Україні на основі результатів досліджень у межах проєкту;

створювати власну термоядерну енергетику для гарантування енергетичної безпеки та незалежності в майбутньому; розвивати українські наукові школи, які залучені в міжнародні дослідження з керованого термоядерного синтезу.

Вітаємо наукову спільноту України з важливим кроком до посилення міжнародного співробітництва!

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Сьогодні Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті».

Основна його мета — збільшити права студентів на формування індивідуальної освітньої траєкторії, а отже, розширити їхню суб’єктність.

Студенти матимуть можливість індивідуально визначати темп навчання та формувати унікальний набір компетентностей, щоб бути конкурентоспроможними на ринку праці.

Така стратегія резонує з принципом розвитку академічних свобод учасників освітнього процесу в європейській системі вищої освіти. Законопроєкт передбачає, що здобувачі вищої освіти зможуть індивідуалізувати освітні траєкторії за допомогою міждисциплінарних освітніх програм. Він упроваджує модель «вступу на галузь» із можливістю обрати конкретну спеціальність або й надалі навчатися на міждисциплінарній програмі.

Темп і терміни навчання також стануть гнучкішими: студенти зможуть, наприклад, завершити чотирирічну бакалаврську програму за три роки або поєднати навчання з роботою і завершити необхідні 240 кредитів за 6–8 років. Законопроєкт також уможливлює визнання результатів навчання, здобутих у формальній, неформальній та інформальній освіті, під час програм академічної мобільності.

Це особливо актуально для тих студентів, які поєднують навчання в українських ЗВО та за кордоном. Крім того, заклади вищої освіти матимуть більшу автономію — вони зможуть формувати власні інструменти досягнення встановлених стандартом компетентностей на нерегульованих спеціальностях. Це також наближає українську систему вищої освіти до європейських стандартів.

Натомість для регульованих спеціальностей характерний високий рівень соціальної відповідальності держави за зміст освіти (наприклад, право, медицина, правоохоронна діяльність тощо).

На цих спеціальностях детально визначені вимоги до компетентностей та результатів навчання і навіть назви відповідних освітніх програм. Цей закон, коли буде ухвалений, сприятиме забезпеченню якості вищої освіти, зокрема, у процесі навчання. Передбачено, що буде визначений мінімальний обсяг навчальних занять (тобто тих, що передбачають взаємодію з викладачем) з розрахунку на один кредит ЄКТС для здобувачів очної форми вищої освіти.

Ідеться про мінімальні обсяги, які забезпечать системність навчання на очній формі. Стосовно пункту про трансформацію заочної та вечірньої форм у дистанційну ухвалили рішення залишити цей пункт на доопрацювання до другого читання. Нині зберігатимуться попередні умови, а набір на освітні програми заочної форми не припинятиметься.

Надалі Міністерство освіти і науки України спільно з депутатами сформують поправки, що дозволять трансформувати застарілу заочну форму здобуття вищої освіти в таку, яка відповідає вимогам якості і в якій використовуються сучасні технології.

Обговорювали психологічні закономірності розвитку духовності особистості, явище фасцинації, тривожність та стреси під час війни.

Днями відбулося чергове засідання студентського наукового гуртка «Актуальні питання психології». На ньому були присутні бакалавранти й магістранти спеціальності «Психологія» денної і заочної форм навчання, а також викладачі профільної кафедри.

До уваги гуртківців, яких на засідання зібралося близько 90, запропонували три теми.

Магістрантка ІІ року навчання Діана Шігімага виступила з повідомленням про психологічні закономірності розвитку духовності особистості.

Доповідь викликала жваву дискусію учасників.

Наступний етап у роботі гуртка – презентація на тему «Тривожність та стреси війни: що робити?», представлена магістрантом І курсу денної форми навчання Олександром Дьєндеші.

Цікаве повідомлення про явище фасцинації, його історію, метод фасцинації в психотерапії з наведенням прикладів з повсякденного життя запропонувала також студентка спеціальності «Психологія» Каталіна Єщенко.

Гуртківці активно обговорювали актуальні проблеми своєї фахової сфери, обмінювалися думками, обстоювали власні погляди на питання, що розглядалися.

За інформацією кафедри психології

 

Про уроки – ті, які відкриті…

Субʼєктивно.

20 років працюючи в школі, упевнено можу сказати: ефективною є системна й систематична робота.

Одноразове – хіба що просто ефектне.

Бо навчання – насамперед праця, щоденна праця розуму, хай і звучить «не по-модньому».

Універсальних методів, прийомів, форм навчання нема – усе залежить від класу, але найбільше – від особистості вчителя, його професійності, характеру, харизми.

Кожен учитель, який себе поважає, завжди готовий до уроку: це можуть бути інтерактивні заняття, а можуть бути і «банальні» тренувальні вправи. Вибивають учителя з роботи так звані показові уроки – заняття, на які приходять подивитися пів школи колег, адміністрація і – для повного щастя – управлінці… Можливо, тільки я не бачу ефективності відкритих уроків, бо часто вони таки зводяться до вистави. Є і варіант, коли вчителі прагнуть запросити до себе когось – колегу, батьків, консультантів, експертів…

Щоб побачити збоку свої плюси і мінуси. Але це вже інша історія.

 

Чи може хтось змусити вчителя давати відкритий урок?

Ні. Не може. Ніхто не може.

Заздалегідь прошу вибачення в колег, у яких кожен урок – відкритий.

Автор: Олеся Калинич,

начальник управління освіти, релігій та у справах національностей,

м. Хуст.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

З нагоди Міжнародного дня студента міністр освіти і науки Оксен Лісовий та заступник міністра з питань вищої освіти Михайло Винницький зустрілися із представниками органів студентського самоврядування з різних регіонів України.

Зустріч відбулася за ініціативи громадської спілки «Українська студентська ліга» та за участю Української асоціації студентів. Оксен Лісовий обговорив зі студентами основні напрями роботи міністерства, поточну діяльність, виклики, на які потрібно реагувати в умовах війни, а також трансформації, потрібні для зміни освіти.

«Ви навчаєтеся в системі, що була побудована для іншої країни — радянського союзу, якого вже не існує. Освітня мережа будувалася роками, але для тої країни. Для цієї країни потрібна інша мережа профтехів, шкіл, університетів — ці заклади мають бути іншими, щоб сформувати іншу людину. Людину для життя у вільному світі. Це різні технічні завдання. Тому ми працюємо над трансформаціями», — зазначив Оксен Лісовий.

На питання про виплату стипендій міністр відповів, що у бюджеті 2024 року на цю потребу заклали на 500 млн грн більше, ніж на 2023 рік.

Під час дискусії постало питання про обов’язок студентів і викладачів говорити на території кампусів державною мовою.

Представники міністерства нагадали, що мовою освітнього процесу є українська. Ворог продовжує руйнувати інфраструктуру, тож держава вимушена спрямовувати кошти на відновлення пошкоджених будівель закладів освіти.

На 2024 рік на капітальні видатки для закладів вищої і фахової передвищої освіти закладено майже чверть мільярда гривень. Студенти також порушили питання трансформації вищої освіти. Зокрема цікавились, як саме буде впроваджений розвиток індивідуальних освітніх траєкторій відповідно до нового законопроєкту. «Одним із ключових принципів, що ми як міністерство наразі активно втілюємо, є розвиток суб’єктності студента.

Студент має бути людиною, яка самостійно приймає рішення та відповідає за них. Коли ви самі вибираєте викладача та курс, ви формуєте конкуренцію та поліпшуєте якість освіти. Коли ви самі обираєте, скільки кредитів узяти для себе цьогоріч, регулюючи тим самим своє навантаження, ви формуєте свій освітній процес. Це все і є складовою суб’єктності», — розповів Михайло Винницький.

Інклюзивне навчання та зручно облаштовані простори в закладах освіти важливі для створення середовища, у якому кожен здобувач освіти, незалежно від своїх особливостей, може відчути підтримку та розвивати потенціал.

Тому нині одним з пріоритетів МОН є облаштування інклюзивних та безпечних просторів, а також оновлення освітніх програм відповідно до потреб сьогодення. Відповідаючи на питання реінтеграції та визнання документів про освіту, виданих на окупованих територіях, Михайло Винницький чітко зазначив, що жоден документ, виданий окупаційною владою, не визнається Україною.

Це є принциповою позицією держави і МОН.

Наприкінці зустрічі Оксен Лісовий та Михайло Винницький подякували активним студентам і студентським організаціям за діалог та пошук спільних рішень. Адже в діалозі з учасниками освітнього процесу можна знайти дієві рішення та шляхи розвитку сфери.

Перша леді України Олена Зеленська взяла участь у нараді щодо реалізації Стратегії реформи шкільного харчування, затвердженої наприкінці жовтня Кабінетом Міністрів.

 

Перша леді України Олена Зеленська взяла участь у нараді щодо реалізації Стратегії реформи шкільного харчування, затвердженої наприкінці жовтня Кабінетом Міністрів. Захід відбувся в Києві під головуванням Прем'єр-міністра Дениса Шмигаля.

На нараді були присутні представники уряду, Офісу Президента, профільних державних структур і органів, а також міжнародних неурядових організацій і посольств, зокрема, Швейцарії, Німеччини, Франції та Італії.

Присутнім презентували Стратегію реформи, розроблення якої відбулося за підтримки та сприяння Швейцарсько-українського проєкту DECIDE, і її чотири основні цілі.

Також було обговорено проміжні результати реформи й подальші кроки, які необхідно здійснити, щоб досягти передбачених Стратегією результатів. «Наша мета – забезпечити різноманітне, збалансоване та якісне харчування в школах і дошкільних закладах.

Закликаю всіх відповідальних включатися в роботу, зокрема громади, адже від них залежатиме виконання практичних кроків», – зазначив Прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Реформа шкільного харчування розпочалась у 2020 році з ініціативи першої леді Олени Зеленської.

Того ж року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову «Про затвердження плану заходів з реформування системи шкільного харчування». Робота над Стратегією стартувала взимку 2023 року, і вже наприкінці лютого її надіслали на розгляд уряду.

27 жовтня Кабмін затвердив цей документ.

На найближчі роки Стратегія має стати дорожньою картою реалізації реформи для всіх її учасників – від центральних органів виконавчої влади до представників органів місцевого самоврядування. На її основі громади можуть розробити регіональні стратегії впровадження змін на місцях.

«Ми починали реформу шкільного харчування, як то кажуть, в іншому житті – у 2020 році. Вже тоді постало багато викликів. Виявилося, що доведеться змінювати санітарний регламент для закладів освіти, постанову уряду щодо нутриціології та порядку організації харчування у школі. Не лише змінювати та оновлювати меню, переучувати кухарів, оновлювати обладнання, а й, головне, змінювати психологію. Переконання вчителів, батьків, родин, усього суспільства. Я вдячна всім учасникам реформи за те, що ми спільними зусиллями таки продовжили її в час повномасштабного вторгнення. Не відступилися. Відчули, що школі саме зараз украй потрібен розвиток», – сказала Олена Зеленська.

Вона наголосила, що реформа необхідна українським родинам, щоб вони бачили розвиток і розуміли, що про їхніх дітей дбають, що в держави є ресурс та бажання не лише виживати під час війни, а й розвиватися, давати своїм громадянам найкраще.

«Стратегія реформи – це путівник, карта, підкажчик, навігатор у впровадженні реформи. До роботи над нею долучилися як профільні міністерства й державні структури, так і представники наших партнерів, активісти. Так реформа по-своєму об’єднала цілу країну та її громадський і урядовий сектори. Будь-яка реформа – це колективна справа й колективна відповідальність», – зазначила перша леді.

Стратегія визначає план дій на 2023–2024 роки та чотири основні мети реформи до 2027 року: Достатність фінансового ресурсу у замовників для закупівель харчових продуктів чи послуг з організації харчування та здійснення закупівель просто та ефективно. Відновлення та модернізація харчоблоків закладів освіти з використанням новітніх технологічних процесів, покращення показників енергоефективності та дотримання принципів системи НАССР.

Забезпечення органів місцевого самоврядування й закладів освіти достатнім штатом кваліфікованих працівників, які якісно й безпечно організовують харчування та сприяють формуванню в учнів здорових харчових звичок. Свідоме обрання українцями здорового харчування.

Стратегічна мета впровадження змін у цих напрямах – забезпечити різноманітне, збалансоване та якісне харчування в закладах освіти, сприяючи соціальному захисту вразливих груп населення та формуючи навички здорового харчування у дітей і дорослих.

«Ростімо здорове покоління, здорове суспільство, готуймо майбутнє просто зараз. Бо воно буде лише таким, яким ми самі його зробимо», – сказала Олена Зеленська.

Серед організацій, які зробили внесок у впровадження реформи, дружина Президента назвала ЮНІСЕФ в Україні, Швейцарсько-український проєкт DECIDE, Фонд Говарда Баффета, Посольство Швейцарії в Україні, Посольство Естонії в Україні, Всесвітню продовольчу програму ООН в Україні, Всесвітню організацію охорони здоров’я, «Діємо для здоров’я».

Олена Зеленська закликала присутніх приєднуватися до реформи, ставати партнерами здорового майбутнього дітей та України.